Tag Archives: CF(1)-АТPаза
Вплив сульфаніламідів на активність тилакоїдної АТРази, ізольованої із хлоропластів шпинату
О. К. Золотарьова, А. П. Хомочкін, О. Б. Онойко
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ;
e-mail: membrana@ukr.net
Отримано: 13 вересня 2020; Затверджено: 15 травня 2020
Вивчалася дія двох водорозчинних сульфаніламідів ароматичного 4-амінобензолсульфоніламіду (СА) і аліфатичного трифторметилсульфоніламіду (ТФМСА) на латентну і стимульовану АТРазну активність каталітичної частини тилакоїдної АТР-синтази, ізольованої з хлоропластів шпинату. У роботі застосовували три методи стимуляції АТPазної активності: нетривалий прогрів ензиму при 62 °С; інкубація з 20%-им метанолом; додаванням до реакційного середовища 25 мМ сульфіту натрію. ТФМСА ефективно пригнічував АТРазну активність ензиму за всіх типів активації. У разі теплової обробки I50 (ТФМСА) становила ~ 5 мкМ, а за активації сульфітом або метанолом ~ 1 мкМ. СА зовсім не впливав на АТРазну активність за наявності у середовищі сульфіту, а у випадку активації ензиму нагріванням або метанолом інгібував її значно слабше, ніж ТФМСА: величина I50 (СА) ~ 50 мкМ. Додавання досліджуваних інгібіторів до реакційного середовища з латентним ензимом не спричиняло ніякого ефекту в разі застосування СА і призводило до активації АТРазної реакції приблизно у 6 разів за додавання ТФМСА. Одержані результати показують, що обидва сульфаніламіди, відомі як інгібітори карбоангідраз, здатні також модифікувати АТРазу хлоропластів.
Вплив сульфіту на АТPазну активність чинника спряження CF(1), ізольованого із хлоропластів шпинату
О. Б. Онойко, А. П. Хомочкін, О. К. Золотарьова
Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ;
e-mail: membrana@ukr.net
Проведені дослідження з розкриття механізмів участі сульфіту в регуляції АТР-синтазного комплексу хлоропластів є актуальними з огляду впливу кислотних дощів на фотосинтетичний апарат рослин. Метою роботи було вивчення дії сульфіту на Ca2+– і Mg2+-залежний гідроліз АТР чинником спряження CF1 із хлоропластів шпинату, які піддавали попередній кислотній інкубації. CF1 ізолювали із хлоропластів шпинату (Spinacia oleracea L.). Латентну (приховану) АТРазну активність CF1 активували додаванням у середовище сульфіту натрію. Швидкість гідролізу АТР визначали за звільненням неорганічного фосфату. За наявності 25 мМ екзогенного сульфіту Mg2+-залежна гідролітична активність CF1 зростала у 7 разів, а Ca2+-залежна – у 3 рази порівняно з контролем. Інгібітори карбоангідрази ацетазоламід або етоксизоламід усували стимуляцію гідролізу АТР сульфітом. Спричинена сульфітом стимуляція Ca2+– і Mg2+-АТРазної активності значно посилювалась після інкубації (5 хв) ізольованого CF1 за рН 3,5 із наступним переведенням у середовище з рН 8,0. За таких умов 1 мМ сульфіт спричиняв 10-кратне прискорення гідролізу АТР. Специфічні інгібітори карбоангідраз (50 мкМ) знімали стимулювальний ефект сульфіту. Одержані дані дозволяють припустити, що сульфіт здатен заміщувати бікарбонат у структурі CF1 після вивільнення зв’язаного НСО3– внаслідок кислотної інкубації.