О. Ю. Галкін

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»;
e-mail: alexfbt@mail.ua

Проведено порівняльний аналіз експериментальних підходів до вивчення антигенної структури протеїнів. Переважна більшість відомих методів базується на імунохімічному дослідженні взаємодії молекул протеїнів чи пептидів зі специфічними антитілами. У найефективніших і застосовуваних методах використовують синтетичні та генно-інженерні пептиди. За останні 30 років ці методи пройшли помітний еволюційний шлях, дійшовши до максимальної автоматизації та виявлення антигенних детермінант різного типу (лінійні, конформаційні епітопи та мімотопи). Більшість алгоритмів із пошуку епітопів інтегровано у комп’ютерні програми, що значно полегшує аналіз великих масивів експериментальних даних та дозволяє формувати просторові моделі. Для вирішення прикладних завдань можна використовувати менш трудомісткий метод порівняльного епітопного картування, який базується на аналізі профілів конкуренції різних антитіл під час їх взаємодії з антигеном. До фізичних методів дослідження антигенної будови протеїнів належать рентгеноструктурний аналіз комплексів антиген–антитіло, який можна застосовувати лише для протеїнів, що кристалізуються, та ядерний магнітний резонанс.