Tag Archives: фенілаланін аміак-ліаза
Фенольні сполуки рослин: біогенез та функції
Л. М. Бабенко1, О. Є. Смірнов2, К. О. Романенко1,
О. К. Tрунова3, І. В. Косаківська1
1Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ;
2ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
3Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, Київ;
e-mail: lilia.babenko@gmail.com
Отримано: 05 листопада 2018; Затверджено: 14 березня 2019
Фенольні сполуки (ФС) в рослинах відіграють значну роль у контролі росту, а також виконують важливі функції, зокрема антиоксидантну, структурну, атрактантну, сигнальну та захисну. В огляді описано історію відкриття та ідентифікації рослинних ФС, їх місце в складній системі шляхів біосинтезу вторинних метаболітів. Розглянуто функції ФС на макромолекулярному, клітинному, організменному та популяційному рівнях. Висвітлено основні етапи дослідження рослинних фенолів, розгалуження та пластичності фенольного синтезу, шляхи утворення ФС у рослинній клітині та ензими синтезу ФС. Обговорюється участь ФС в процесах дихання і фотосинтезу, окисно-відновних процесах, а також в регуляції фізіологічного стану рослин.
Індукована алюмінієвою токсичністю відповідь фенольного метаболізму в рослинах Fagopyrum esculentum Moench.
О. Є. Смірнов, А. М. Косян, О. І. Косик, Н. Ю. Таран
ННЦ «Інститут біології», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: plantaphys@gmail.com
Рід гречка (Fagopyrum Mill.) – один з алюморезистентних рослинних таксонів. Метою дослідження було з’ясувати вплив йонів алюмінію (50 мкМ) на накопичення речовин фенольної природи в різних частинах рослин гречки звичайної (Fagopyrum esculentum Moench.). Показано підвищення вмісту загальної суми фенольних сполук, зміни у вмісті флавоноїдів та антоціанів та активності фенілаланін аміак-ліази (ФАЛ) на десяту добу експозиції рослин у присутності алюмінію. Найбільші зміни відмічено в тканинах досліджуваних листків – збільшення вмісту загальної суми фенольних сполук на 27,2% та підвищення активності ФАЛ у 2,5 раза. При цьому спостерігали інгібування активності ензиму в тканинах коренів. Одержані дані можуть бути корисними для розуміння принципів алюморезистентності гречки й участі фенольних сполук у механізмах адаптації.