Tag Archives: гемостатичний потенціал плазми крові
Загальний гемостатичний потенціал плазми крові і його зв’язок із деякими молекулярними маркерами системи гемостазу у хворих на хронічні захворювання нирок VD стадії
Б. Г. Сторожук1, Л. В. Пирогова2, Т. М. Чернишенко2,
О. П. Костюченко2, І. М. Колеснікова2, Т. М. Платонова2,
О. Б. Сторожук1, Л. О. Сторожук1, Г. К. Березницький2, П. Ю. Цап2,
О. О. Масенко2, Є. М. Макогоненко2, Е. В. Луговськой2
1Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Україна;
2Інститут біохімії ім О.В.Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: makogonenko@biochem.kiev.ua
Визначали величини загального, фібринолітичного потенціалу та потенціалу зсідання плазми крові за методом глобального потенціалу М. Blomback, а також величини концентрацій молекулярних маркерів системи гемостазу: розчинного фібрину (sf), D-димеру, фібриногену (Fg) і протеїну С (88 хворих, із них 52 – чоловіки, 36 – жінки). Показано, що активність системи гемостазу в жінок вірогідно вище, ніж у чоловіків. Розподіл хворих за трьома групами залежно від концентрації sf: менше норми – sf ≤ 3, близько норми – 3 < sf < 4 та більше норми – sf > 4 мкг/мл дозволив встановити підвищення значень параметрів гемостатичного потенціалу і концентрацій молекулярних маркерів залежно від концентрації sf у групах хворих. Парний кореляційний аналіз зв’язку між параметрами гемостатичного потенціалу та концентраціями молекулярних маркерів виявив збільшення сили зв’язку до сильного та дуже сильного між параметрами систем зсідання, фібринолізу і протеїну С за підвищення концентрації розчинного фібрину в плазмі крові хворих.
Рівень загального гемостатичного потенціалу в плазмі крові донорів і пацієнтів із патологією
Л. В. Пирогова, Т. М. Чернишенко, І. М. Колеснікова, Т. М. Платонова,
Г. К. Березницький, Є. М. Макогоненко, Е. В. Луговськой
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: ymakogonenko@gmail.com
Досліджували величини потенціалу зсідання (ПЗ), загального гемостатичного (ЗГП) і фібринолітичного потенціалів (ФП) у плазмі крові донорів і хворих на інфаркт міокарда (ІМ), інсульт (Ін) і захворювання тазoстегнового суглоба (ЗТСС) за методом визначення глобального гемостазу M. Blomback. Зразки плазми крові хворих активували АЧТЧ реагентом за відсутності і в присутності t-PA. Було знайдено, що величини ПЗ, ЗГП і ФП у хворих по відношенню до таких у донорів становили відповідно за ІМ – за 78, 60 і 123%; за Ін – 157, 155 і 162%; за ЗТСС – 128, 131 і 124%. Відношення величин ПЗ/ФП, що вказувало на баланс активності зсідальної і фібринолітичної систем у плазмі крові донорів і хворих на ІМ, Ін та ЗТСС, становило відповідно 4,13, 2,5, 4,0 і 4,26, що свідчило про підвищений рівень активності фібринолізу за ІМ. Лаг-період зсідання плазми у хворих на ІМ, Ін і ЗТСС був довше відповідно у 2,3, 7,2 і 1,5 раза. Аналіз кореляції між величинами потенціалів системи гемостазу, одержаних in vitro, і концентраціями молекулярних маркерів системи гемостазу – розчинного фібрину і D-димеру, – що утворюються в плазмі крові in vivo за ІМ, Ін і ЗТСС, зв’язку між цими величинами не виявив.