Tag Archives: генотоксичність

Функції металотіонеїнів та системи антиоксидантного захисту за дії Co- та Zn-вмісних нанокомпозитів на карася сріблястого (Carassius auratus gibelio)

Г. І. Фальфушинська1,2, Л. Л. Гнатишина1, О. О. Турта1
О. Б. Столяр1, Н. Є. Мітіна3, О. С. Заіченко3, Р. С. Стойка4

 1Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна;
2Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, Україна;
e-mail: halynka.f@gmail.com;
3Національний університет «Львівська політехніка», Україна;
4Інститут біології клітини НАН України, Львів

Досліджено вплив нанокомпозитів кобальту та цинку (Со- та Zn-НК відповідно), синтезованих на основі вінілпіролідону, на металодепонувальні протеїни з антиоксидантним потенціалом – металотіонеїни (МТ) карася сріблястого (Carassius auratus gibelio). Протягом 14 діб в акваріуми, де знаходилися різні групи риб, додавали Co2+ (50 мкг/л), Zn2+ (100 мкг/л), Со-НК (833 мкг/л) та Zn-НК (883 мкг/л) або полімерну складову (ПС, 783 мкг/л). Встановлено, що реакція МТ є високоспецифічною до металу, як у вигляді іонів, так і у вигляді їхніх металовмісних нанокомпозитів (Ме-НК): Со2+ і Со-НК збільшують загальний вміст МТ (МТ-SH) і активують систему антиоксидантного захисту, а Zn2+ і Zn-НК – зменшують вміст МТ-SH і пригнічують антиоксидантний захист. Усі форми досліджуваних металів зменшують вміст імунореактивної хелатованої форми МТ (МТі) та відновленого глутатіону, активацію анаеробного обміну, Mn-супероксиддисмутази, а також знижують вміст продуктів окисної деструкції протеїнів і ліпідів у тканині печінки, що супроводжується збільшенням кількості еритроцитів із ядерними аномаліями, проте не зменшують холінестеразну активність. Показано, що співвідношення концентрацій МТ-SH і МТі, антиоксидантний потенціал МТ залежить від вмісту його апоформи. Одержані дані вказують на те, що у карася відбувається часткова біодеградація Ме-НК.

Фулерен C(60) запобігає генотоксичній дії доксорубіцину на лімфоцити людини in vitro

К. С. Афанасьєва1, С. В. Прилуцька1, О. В. Лозовик1, К. І. Богуцька1,
А. В. Сиволоб1, Ю. І. Прилуцький1, У. Ріттер2, П. Шарфф2

1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
е-mail: prylut@ukr.net;
2Технічний університет Ілменау, Інститут хімії і біотехнології, Ілменау, ФРН

Самоорганізація фулерену C60, доксо­рубіцину та їх суміші, осаджених із водних розчинів, була досліджена з використанням методу атомно-силової мікроскопії. Результати передбачають комплексоутворення між цими двома препаратами. Генотоксичність комплексу фулерену C60 із доксорубіцином (С60+Докс) оцінювали in vitro на лімфоцитах людини за допомогою методу ДНК-комет. Одержані результати демонструють, що фулерен C60 запобігає токсичній дії Докс на нормальні клітини і, відповідно, комплекс С60+Докс може бути використаний у біомедичних цілях.