Tag Archives: гіпотермія
Вплив температурних стресів та грунтової посухи на ліпоксигеназну активність озимого жита
Л. М. Бабенко, К. О. Романенко*, І. В. Косаківська
Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, Київ;
*e-mail: katerynaromanenko4@gmail.com
Отримано: 05 липня 2021; Затверджено: 12 листопада 2021
Ліпоксигенази (ЛОГ) – джерело фізіологічно активних сполук, наявність яких розглядається не лише як ознака пошкодження, але і як пусковий механізм формування адаптивних реакцій на стрес. Метою дослідження було вивчення впливу короткотривалих (2 год) теплового (40°C) і холодового (4°C) температурних стресів та помірної грунтової посухи на активність ліпоксигеназ 14-добових рослин озимого жита. Встановлено, що у надземній частині локалізовано мембранозв’язані форми ЛОГ: 9-ЛОГ1 та 9-ЛОГ2 та розчинна форма 13-ЛОГ, тоді як у коренях – зв’язана з мембраною 9-ЛОГ. Після теплового стресу активність 9-ЛОГ1 та 9-ЛОГ2 у надземній частині зросла відповідно у 3 та 2 рази, активність 9-ЛОГ у коренях – вдвічі. Активність 13-ЛОГ у надземній частині зменшилась у 1,5 раза. Після холодового стресу активність 9-ЛОГ1 та 9-ЛОГ2 у надземній частині зросла майже у 1,5 раза, активність 9-ЛОГ у коренях – у 1,2 раза. Після грунтової посухи у надземній частині спостерігали певний ріст активності обох мембранозв’язаних форм 9-ЛОГ (у 1,5–2 раза) та майже втричі збільшення активності цього ензиму в коренях. Дійшли висновку, що молекулярні форми ЛОГ з різною локалізацією, не однаково задіяні в адаптації озимого жита до стресових температур та помірної грунтової посухи.
Жирнокислотний склад внутрішньої мембрани мітохондрій кардіоміоцитів та гепатоцитів щурів за гіпокси-гіперкапнічного впливу
С. В. Хижняк, С. В. Мідик, С. В. Сисолятін, В. М. Войціцький
Національний університет біоресурсів і природокористування України;
е-mail: khs2014@ukr.net
Досліджено вплив гіпокси-гіперкапнічного середовища за гіпотермії (штучний гіпобіоз) на жирнокислотний спектр ліпідів внутрішньої мембрани (ВМ) мітохондрій гепатоцитів та кардіоміоцитів щурів. За гіпобіозу встановлено специфічний для клітинних органел перерозподіл у вмісті жирних кислот ВМ мітохондрій, який для кардіоміоцитів призводить до зниження сумарної кількості насичених жирних кислот (НЖК) та підвищення ненасичених жирних кислот (ННЖК), а для гепатоцитів – до підвищення НЖК та зниження ННЖК. Показано зниження вмісту олеїнової кислоти, зростання вмісту арахідонової та докозагексаєнової кислот, що може обумовлюватись їх участю в регуляторних системах як за гіпобіозу, так і під час виходу із цього стану. Передбачається, що стан штучного гіпобіозу характеризується стрес-реакцією, яка призводить до оптимальної перебудови жирнокислотного складу мембранних ліпідів, направленої на підтримку функціональної активності мітохондрій гепатоцитів і кардіоміоцитів.
Зв’язування кисню кров’ю морських риб в умовах експериментальної гіпотермії
О. О. Солдатов1, І. О. Парфьонова2
1Інститут біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України, Севастополь;
e-mail: alekssoldatov@yandex.ru;
2Севастопольський національний технічний університет, Україна
Досліджено вплив температури в діапазоні від 1 до 15 °С на властивості гемоглобіну зв’язувати кисень у крові теплолюбних – кефаль-сингиль (Lіza aurata), хамса (Engraulіs encrasіcolus), і холодолюбивих – тюлька (Clupeonella cultrіventrіs) видів риб. У разі температури води нижче 10 °С теплова залежність реакції оксигенації крові теплолюбних риб надмірно підвищується, про що свідчать високі значення ΔH. Це супроводжується значним збільшенням спорідненості цільної крові до кисню й ускладнює процес її деоксигенації на тканинному рівні. Ця реакція, очевидно, визначається зміною характеру взаємодії гемоглобіну з еритроцитарним середовищем. В умовах тривалого утримання особин при 5 °С в еритроцитах спостерігається збільшення концентрації NTP, що частково компенсує негативні зміни спорідненості крові до кисню (величина показника P50 підвищується). Однак за нижчих температур (1–2 °С) ця реакція відсутня.