Tag Archives: гістамін
Корекція нейромедіаторного пулу – новий підхід у лікуванні пацієнтів із мультифокальним атеросклерозом
Т. М. Моцак1*, В. Г. Лизогуб1, О. Г. Купчинська1,2, Ю. О. Бєлікова1
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна;
2ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини
імені академіка М. Д. Стражеска» НАМН України, Київ;
*e-mail: tetianamihalovna@gmail.com
Отримано: 12 лютого 2025; Виправлено: 08 квітня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Мультифокальний атеросклероз (МАС) асоціюється з розвитком ішемії багатьох орга- нів та суттєвим погіршенням прогнозу для па- цієнтів. Важливу роль у патогенезі цієї хвороби відіграє дисбаланс нейромедіаторів і підвище- ний вміст матриксних металопротеїназ (ММП), спричинений ішемією. Метою дослідження було розробити підходи до медикаментозної оптимі- зації рівнів дофаміну, гістаміну та ММП у крові пацієнтів з мультифокальним атеросклерозом. У дослідження були включені: 66 чоловіків із МАС віком 67,2 ± 2,9 років, яких поділили на дві групи:група 1 – пацієнти з перенесеним ішемічним інсультом, група 2 – пацієнти з перенесеним інфарктом міокарда, загальним для хворих обох груп були атеросклеротична енцефалопатія, ішемічна хвороба серця та синдром переміжної кульгавості; контрольна група склала 18 практично здорових чоловіків віком 63,4 ± 5,1 років. Окрім базової терапії, пацієнти додатково отримували цилостазол (50 мг двічі на добу), гамма-аміномасляну кислоту – аміналон (250 мг двічі на добу), атенолол (25 мг один раз на добу) та катехіни – Green T-Max (1 капсула на добу) протягом 16 тижнів. Обстеження включало: визначення об’ємного кровотоку (ОК) у коронарному, мозковому та стегновому судинних руслах, дистанції ходьби, добовий моніторинг ЕКГ, оцінку рівнів дофаміну та гістаміну у сироватці крові, а також рівнів ММП-2 і ММП-9 у плазмі методом ІФА. Когнітивні функції оцінювали за Монреальською шкалою. У обох групах МАС зафіксовано достовірно нижчі показники ОК у досліджуваних судинних ділянках і суттєво підвищені рівні гістаміну та дофаміну у порівнянні з контрольною групою. Рівні ММП-2 і ММП-9 також значно перевищували показники контрольної групи. Після додаткового лікування досліджуваними препаратами спостерігалося зниження надмірно високих рівнів гістаміну, дофаміну, ММП-2 і ММП-9, а також покращення клінічного стану, показників ОК, когнітивних функцій та дистанції ходьби в обох групах з МАС. Таким чином, застосування комбінації цилостазолу, аміналону, атенололу і катехінів на додаток до стандартної терапії дозволяє оптимізувати рівні нейромедіаторів дофаміну та гістаміну, що може знизити ризик повторних серцево-судинних подій у пацієнтів з МАС.
Вільнорадикальні реакції в еритроцитах крові щурів за дії кверцетину і гістаміну
Н. П. Гарасим*, М. Я. Буклів, А. Р. Зинь, С. М. Мандзинець,
А. О. Безкоровайний, Д. І. Санагурський
Львівський національний університет імені Івана Франка, біологічний факультет, кафедра біофізики та біоінформатики;
*e-mail: garasymnataly@gmail.com
Отримано: 12 червня 2020; Затверджено: 17 грудня 2020
Метою роботи було оцінити in vitro вплив кверцетину та гістаміну окремо або в поєднанні на вільнорадикальний стан еритроцитів щурів. Кверцетин (0,1; 0,5; 3,0; 5,0 мМ) та гістамін (0,01 та 10,0 мкМ) додавали до цільної крові окремо або разом. Визначали у гемолізованих еритроцитах вміст гідропероксидів, TБA-активних продуктів та карбонільних груп протеїнів. Найбільший вплив на показники стану еритроцитів, який виявлявся в істотному підвищенні рівня ТБА-активних продуктів та вмісту карбонільних груп протеїнів встановлено за поєднаної дії кверцетину та гістаміну.
Стан системи антиоксидантного захисту в плазмі крові та серцевому м’язі щура за дії гістаміну та гіпохлориту натрію
О. І. Бішко, Н. П. Гарасим, Д. І. Санагурський
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
e-mail: oliabishko@gmail.com
На фармацевтичному ринку наявний широкий спектр антигістамінних препаратів, проте вони виявляють небажані побічні ефекти. З цієї причини для знешкодження гістаміну в організмі потрібно шукати альтернативні шляхи. Тому нашу увагу привернув розчин гіпохлориту натрію, який є сильним окисним агентом. Метою роботи було дослідити дію гістаміну та гіпохлориту натрію на стан антиоксидантної системи плазми крові та серцевого м’яза щура. Показано, що досліджувані чинники призводять до порушення роботи ензимів антиоксидантної системи. Встановлено, що екзогенне введення гістаміну в дозах 1 та 8 мкг/кг зумовлює зростання активності супероксиддисмутази у плазмі крові впродовж усього досліду. Внаслідок дослідження ензимів, які розщеплюють гідропероксиди та пероксид водню, показано, що за дії гістаміну (у дозі 1 мкг/кг) на 1-шу добу досліду відбувається зростання активності глутатіонпероксидази. Проте на 7-му добу відмічено зростання активності як глутатіонпероксидази, так і каталази. Встановлено, що у плазмі крові щурів за дії гіпохлориту натрію відбувається порушення роботи супероксиддисмутази. Активність ензимів, які відповідають за знешкодження пероксиду водню та гідропероксидів, пригнічується. Внаслідок впливу гістаміну в тканинах серця відбувається розбалансування роботи супероксиддисмутази, зростання активності каталази та зниження – глутатіонпероксидази. Дія гіпохлориту натрію на серцевий м’яз інтактних тварин, а також взаємний вплив гістаміну та гіпохлориту натрію зумовлюють зростання активності супероксиддисмутази та каталази і призводить до значного зниження активності глутатіонпероксидази.