Tag Archives: йод

Дослідження особливостей дієти хворих на гіпотиреоз

23.02.2021   Uncategorized   No comments

О. Олійник

Державна школа вищої освіти імені Папи Івана Павла ІІ у м. Бяла-Підляска, Польща;
e-mail: Alexanderoliynyk8@gmail.com

Отримано: 17 квітня 2020; Затверджено: 13 листопада 2020

Дослідження взаємозв’язку між харчовими особливостями та патогенезом гіпотиреозу є дуже актуальними. Мета цієї роботи – вивчити дієтичні особливості хворих на гіпотиреоз та визначити можливий вплив харчових уподобань пацієнтів на патогенез гіпотиреозу. Обстежено 400 жінок польської національності у віці 19-28 років, які проживають у районі Бяла-Підляски Люблінського воєводства Польщі і вважають себе здоровими. Визначали рівень вільного (FT3) і загального (T3) трийодтироніну, вільного (FT4) та загального (T4) тироксину, тиреотропного гормону (ТТГ), рівень антитіл до пероксидази щитоподібної залози. Кількісний та якісний склад раціону обстежуваних жінок визначали за допомогою анкет та таблиць харчової цінності продуктів. Виявлено, що поширеність гіпотиреозу серед обстежених жінок становила 3,5%. Показано, що жінки зі зниженою функцією щитоподібної залози споживали з їжою в 3,78 раза менше йоду, у 2,97 раза (Р < 0,001) менше хлориду натрію (кухонної солі) і в 1,47 раза (Р < 0,001) менше протеїнів ніж ті, хто мав функцію щитоподібної залози в нормі. Крім того, жінки з гіпотиреозом споживали в 2,25 раза (Р < 0,001) більше продуктів зі стримогенними властивостями. Дійшли висновку, що застосування такої дієти може призвести до вторинного зниження функції щитоподібної залози з подальшим розвитком гіпотиреозу.

Читати далі

Депонування мікроелементів і вміст металотіонеїнів у щитоподібній залозі людини за йододефіцитного еутиреоїдного вузлового зоба

23.06.2015   Без категорії   No comments

Г. І. Фальфушинська1,2, Л. Л. Гнатишина1, О. Й. Осадчук2,
В. О. Шідловський2, О. Б. Столяр1

1Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна;
2Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, Україна;
e-mail: halynka.f@gmail.com

Досліджено депонування йоду та міді в тканинах щитоподібної залози (у вузлі, паранодулярній та контрлатеральній частках) у взаємозв’язку з рівнем металодепонувальних протеїнів, потенційних антиоксидантів та прооксидантних змін у тканинах. Для оцінки важкості перебігу патологічного процесу були застосовані молекулярні маркери цитотоксичності. Встановлено, що у паранодулярній тканині та вузлі порівняно із тканиною контрлатеральної частки залози вміст загального йоду менший на 19,5%, неорганічного йоду вищий на 82,4% та загальний вміст міді вищий у 2 рази. Надлишок міді в зобнозміненій тканині частково депонується в металотіонеїнах. У частці залози, ураженій вузлом, відзначено підвищення у два–три рази (порівняно з контрлатеральною часткою) рівня металотіонеїнів і вільних тіолів та зменшення вмісту відновленого глутатіону. Ознаки цитотоксичності виявлялися в підвищенні рівня вільної активноті катепсину Д (на 84,6 та 134,4% у паранодулярній тканині та вузлі відповідно) і в збільшенні кількості розривів ДНК у вузлі (на 22,6%). У паранодулярній тканині діапазон варіабельності показників у порівнянні з паренхімою контрлатеральної частки був менший, ніж у вузлі. Відтак, за низького рівня органіфікації йоду та високого вмісту міді у зобнозміненій тканині щитоподібної залози, металотіонеїни можуть забезпечувати частковий компенсаторний вплив на прооксидантні процеси.

Читати далі