Tag Archives: моноклональні антитіла
Вплив трифторетанолу на здатність антитіл зв’язуватись з антигеном
С. П. Бобровник*, М. О. Демченко, С. В. Комісаренко
Відділ молекулярної імунології, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: s-bobrov@ukr.net
Отримано: 01 грудня 2022; Виправлено: 22 лютого 2023;
Затверджено: 13 квітня 2023; Доступно онлайн: 27 квітня 2023
Вивчення впливу органічних розчинників на структуру і функцію антитіл має ключовий інтерес, особливо з огляду на широке використання антитіл як елементів розпізнавання у різних аналітичних системах. У цій роботі вивчали вплив розчинника 2,2,2-трифторетанолу (TFE) на здатність моноклональних антитіл до овальбуміну зв’язуватись з його специфічним антигеном. Аналізували афінність антитіла до антигену та константи швидкості зв’язування антитіла з іммобілізованим антигеном. Виявлено зміни реактивності антитіл із часом інкубації залежно від концентрації TFE та температури. За інкубації антитіл із TFE при 0°C спостерігали нелінійні, немонотонні зміни реактивності антитіл із початковим швидким зниженням і потім значним підвищенням, що може бути пов’язано з втратою антигензв’язувальної реактивності деякою частиною антитіл на початку, але з її поступовим відновленням під час інкубації.
Нові моноклональні антитіла до основного протеїну зовнішньої мембрани Сhlamydia trachomatis та їхні імунобіологічні властивості
О. Ю. Галкін1,2, О. Б. Бесараб1, Ю. В. Горшунов1, О. М. Іванова3
1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
e-mail: alexfbt@gmail.com;
2ТОВ «Профарма Плант», Київ;
3ТОВ «Хема», Київ
Отримано: 18 липня 2018; Затверджено: 14 березня 2019
Одним із методів, який знайшов широке застосування в діагностиці урогенітального хламідіозу, є імуноензимний аналіз (ІЕА), застосування якого дозволяє проводити диференціальну діагностику. Для підвищення ефективності виробництва ІЕА наборів, тих, що призначені для діагностики урогенітального хламідіозу та побудовані за принципом непрямого аналізу, можна застосовувати такі синтетичні позитивні контролі (ПК): кон’югати нормальних імуноглобулінів IgM (IgA) з моноклональними антитілами (McAbs) до основного протеїну зовнішньої мембрани Сhlamydia trachomatis (MOMP). Метою цієї роботи було одержання високоактивних та специфічних McAbs до С. trachomatis MOMP, а також вивчення їхніх імунобіологічних властивостей, важливих для майбутнього біохімічного застосування. Дослідження проводили з використанням: поліклональних антитіл (PcAb) до С. trachomatis; рекомбінантного основного зовнішнього мембранного протеїну (MOMP) (191-354 a.з.; W4-W5); епітопного картування на основі технології фагового дисплея. Було одержано оригінальний набір із 16 клонів гібридоми, продуцентів McAb до С. trachomatis MOMP. Більше половини досліджених McAb (8 із 14) характеризувалися доволі високим титром (≥ 1:800), а три з них мали титр ≥ 1:1600. Загалом титр McAb корелював зі значенням константи афінності: McAb із вищим титром характеризувалися високим значенням константи афінності. Для McAb із титром < 1:800 середнє значення Kа становило 5,2×109 М-1, у той час як для McAb із титром ≥ 1:800 – Kа дорівнювало 10,7×109 М-1. Встановлено здатність п’яти McAb одержаної панелі конкурувати з поліклональними антитілами сироватки осіб, інфікованих C. trachomatis, що може обумовлювати потенційну протективну активність цих антитіл. Разом із тим, два McAb не виявляли вираженої конкуренції з поліклональними антитілами. Для трьох найбільш афінних моноклональних антитіл проведено визначення абсолютної епітопної специфічності з використанням технології фагового дисплея. Антигенні детермінанти двох McAb 293F4 та 291F8, що активно конкурували із PcAb, представлено двома лінійними послідовностями 320-325 а.з. та 326-330 а.з. відповідно. Епітоп, з яким взаємодіє McAb 296G2, представлений лінійною послідовністю 347-352 а.з. McAb 296G2 не виявляло активної конкуренції щодо PcAb сироватки. Одержана сукупність даних дає змогу обрати McAb для використання у ПК IEA-наборів для виявлення IgA/IgM-антитіл до C. trachomatis.
Винахідницька діяльність відділу молекулярної імунології інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
В. М. Данилова, Р. П. Виноградова, С. Г. Торхова
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua
Статтю присвячено винахідницькій діяльності відділу молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України у контексті історії його створення, розвитку і у контексті наукової і науково-організаційної діяльності Сергія Васильовича Комісаренка.
Восени цього року виповнюється 50 років з того часу, коли молодий Сергій Комісаренко (нині – дійсний член НАН та НАМН України, д-р біол. наук, проф.) переступив поріг Інституту біохімії АН України, пройшов всі щаблі наукової кар’єри від аспіранта до директора Інституту, першим в Україні започаткував науковий напрям досліджень – молекулярну імунологію, створив потужну наукову школу, яка отримала всесвітнє визнання і зробила значний внесок у розв’язання гострих проблем охорони здоров’я людей. С. В. Комісаренко був серед перших в СРСР із використання імуноензимного аналізу, протокової цитофлуориметрії, гібридомної технології одержання моноклональних антитіл (МкАТ) та імунохімічного аналізу протеїнів, що стало основою для створення високочутливих та високоспецифічних імунодіагностикумів, які конче необхідні для медицини, ветеринарії, розвитку імунобіотехнологій та моніторингу стану довкілля тощо.
Під його керівництвом у відділі було створено низку протипухлинних імунотоксинів, виявлено негативний вплив низьких доз радіації на систему природного імунітету в ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, досліджено імунохімічну структуру нейротоксину апаміну, цитохрому с, молекул фібриногену та фібрину на різних стадіях його полімеризації, дифтерійного токсину і його рецептора, мікобактерій, що спричинюють туберкульоз людини і тварин; досліджено також роль протеїназоактивованих рецепторів (ПАР) та нікотинових ацетилхолінових рецепторів лімфоцитів, природу поліреактивних імуноглобулінів (ПРІГ) та багато іншого.
На сьогодні він разом із співробітниками має досить вагомий доробок у вигляді авторських свідоцтв і патентів України та СРСР (понад 80 найменувань).
Винахідницька діяльність відділів структури і функції білка та молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. Частина ІІ. Вітчизняний прорив у дослідженні та діагностиці системи гемостазу людини
Н. Е. Луговська
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: nlugovsk@mail.ru
Науковцями відділів структури і функції білка та молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України під керівництвом акад. НАН України С. В. Комісаренка та чл.-кор. НАН України Е. В. Луговського було здійснено значний прорив в області дослідження механізмів полімеризації фібрину та утворення фібринового каркасу тромбів, а також в області створення вітчизняних діагностикумів для точної оцінки стану системи гемостазу людини та загрози тромбоутворення. Дослідниками одержано низку моноклональних антитіл (монАТ) до виділених антигенів: фібриногену, фібрину та D-димеру та при їх використанні як молекулярних зондів виявлено невідомі раніше центри полімеризації фібрину. Із застосуванням одержаних монАТ, що з високою афінністю та специфічністю реагують із головними маркерами стану системи гемостазу людини – фібриногеном, D-димером та розчинним фібрином, вперше в Україні розроблено методи та імунодіагностичні тест-системи для кількісного визначення фібриногену, розчинного фібрину та D-димеру в плазмі крові людини з метою діагностики стану системи гемостазу, виявлення передтромботичних станів, ДВЗ-синдрому, виявлення або виключення наявності тромбозів, а також для моніторингу антитромботичної й фібринолітичної терапії. Проведено успішну апробацію розроблених тест-систем та отримано державну реєстрацію для широкого їх впровадження в клініку. Представлені роботи в 2015 році удостоєні Державної Премії України в області науки і техніки.
Одержання та дослідження властивостей нових моноклональних антитіл до IgЕ людини
О. Ю. Галкін1,2, А. А. Савченко1, К. І. Нікітіна1, О. М. Дуган1
1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»;
2ТОВ «Хема», Київ, Україна;
e-mail: alexfbt@mail.ru
Одержано оригінальний набір із 12 клонів гібридом, продуцентів моноклональних антитіл (мАт) до IgЕ людини. Проведено поглиблене вивчення біологічних властивостей антитіл: встановлено їх специфічність, константу афінності та титр у культуральній рідині. Одержано мАт, спрямовані до двох епітопних регіонів на молекулі ІgЕ. Перша група мАт належить до епітопного регіону, що представлений трьома епітопами (два з яких перекриваються та один, що не перекривається з іншими). Другий епітопний регіон представлений лише одним епітопом.
Лауреати премії НАН України імені Олександра Володимировича Палладіна 2001 р., 2003 р.
В. М. Данилова, Р. П. Виноградова
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua
У 2001 р. премію ім. О. В. Палладіна присуджено Л. Л. Громашевській (1922–2009 рр.) – завю лабораторії Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України і О. С. Микоші – зав. лабораторії Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісарепнка АМН України за серію праць «Регуляція біохімічних процесів за норми та патології», в яких представлено результати досліджень з вивчення біохімії гормонів і ензимів, шляхів перенесення сигналів у клітинах за різних фізіологічних і патологічних станів.
У 2003 р. премію ім. О. В. Палладіна одержали С. В. Комісаренко, Е. В. Луговськой і І. М. Колеснікова – директор і співробітники Інституту біохімії НАН України відповідно – за цикл робіт «Імунохімічний аналіз механізмів полімеризації фібрину та фібринолізу». У статті зроблено аналіз наукової діяльності та наведено біографічні дані лауреатів.