Tag Archives: Pseudomonas
Склад жирних кислот клітинних ліпідів у бактеріях патогенів горіха волоського
М. І. Зарудняк, Л. А. Данкевич*, І. П. Токовенко, В. П. Патика
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
*e-mail: ldankevich@ukr.net
Отримано: 23 квітня 2025; Виправлено: 25 вересня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Волоський горіх (Juglans regia) є найбільш економічно важливою і поширеною горіховою культурою в Україні. Оскільки бактеріальні захворювання горіха можуть знизити врожайність цієї культури на 40%, моніторинг патогенів у даній культурі та їх ідентифікація є надзвичайно важливими. Склад жирних кислот клітинних ліпідів використовується в таксономії фітопатогенних бактерій. Метою цього дослідження було визначення складу жирних кислот клітинних ліпідів штамів Agrobacterium, Xanthomonas і Pseudomonas, які можуть інфікувати горіх, а також тих, що були виділені з уражених горіхових дерев у різних регіонах України. Метилові ефіри жирних кислот отримували двома різними методами екстракції: з використанням 5% ацетилхлориду в метанолі при 100°C протягом 4 год або 1,5% сірчаної кислоти в метанолі при 80°C протягом 1 год. Метилові ефіри жирних кислот аналізували за допомогою газової хромато-мас-спектрометрії. Відповідно до виявленої подібності жирнокислотного складу штама, ізольовані з ураженого волоського горіха, були споріднені з репрезентативними колекційними штамами A. tumefaciens, X. arboricola та P. syringae. Слід зазначити, що під час виділення жирних кислот із використанням 1,5% розчину H2SO4 у метанолі кількість окремих насичених і ненасичених жирних кислот у досліджуваних штамах зменшувалася, а майже всі гідроксильні кислоти, ідентифіковані як ключові таксономічні маркери, зникали порівняно з використанням 5% розчину ацетилхлориду в метанолі на стадії гідролізу.
Аналіз c-di-GMP і можливого почуття кворуму в Pseudomonas fluorescens SBW25: зв’язок між внутрішньо- і міжклітинною регуляцією сприяє кооперативній поведінці в угрупованні і формуванню біоплівки
О. В. Мошинець1, Д. Фостер2, С. О. Карахім3, К. МакЛохлін4, С. П. Рогальський5, С. Ю. Римар1, Г. П. Волинець1, Е. Д. Спайрс4
1Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ;
e-mail: moshynets@gmail.com; e-mail: galina.volinetc@gmail.com
2Оксфордcький університет, Госпіталь ім. Джона Редкліфа, Велика Британія;
e-mail: dona.foster@ndm.ox.ac.uk;
3Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна, НАН України, Київ;
e-mail: laserlab@biochem.kiev.ua;
4Школа науки, інжинірингу і технологій, Абертейський університет, Велика Британія;
e-mail: mclaughlinkimberley@gmail.com; e-mail: a.spiers@abertay.ac.uk;
5Інститут біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України, Київ;
e-mail: sergey.rogalsky@gmail.com
Успішність бактеріальної колонізації складних еконіш вимагає індивідуальної відповіді на зміни умов на мікрорівні так само як і кооперацію на рівні угруповання для продукції таких великомасштабних структур як біоплівки. Координація індивідуальних відповідей і відповідей угруповання може бути досягнута шляхом зв’язування внутрішньоклітинних сенсорних і регуляторних систем, опосередкованих біс-(3′,5′)-циклічним димерним гуанозинмонофосфатом (c-di-GMP) та іншими сполуками індивідуумів із міжклітинною регуляцією – почуттям кворуму (ПК), що контролює популяцію. Накопичується все більше доказів того, що формування біоплівки багатьма псевдомонадами регулюється як внутрішньоклітинними, так і міжклітинними регуляторними системами, хоча в разі модельної Pseudomonas fluorescens SBW25 Wrinkly Spreader, у котрій мутації, що підвищують рівні c-di-GMP, призводять до створення міцної целюлозної біоплівки на кордоні розділу фаз повітря–рідина, не було виявлено ніякого свідоцтва залучення кворумзалежної регуляції. Проте наш недавній огляд геному P. fluorescens SBW25 виявив потенційний ПК-залежний регуляторний шлях та інші ПК-залежні гени, пов’язані з гомеостазом c-di-GMP, а молекули ПК-сигналінгу було ідентифіковано в культурі. Ці дані свідчать про можливий зв’язок між c-di-GMP-регуляцією і ПК у P. fluorescens SBW25, що дозволяє проводити більш складний і гнучкий контроль продукції целюлози і утворення біоплівки за колонізації ґрунтів і еконіш, асоційованих з рослинами, – природними середовищами існування P. fluorescens SBW25.