Tag Archives: S100b
Вміст астроцитспецифічних протеїнів у різних відділах головного мозку щурів та піщанок під час онтогенезу
Ю. П. Ковальчук*, О. Н. Шіїнтум, Г. О. Ушакова
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна;
*e-mail: yulka.5868152@ukr.net
Отримано: 28 жовтня 2021; Затверджено: 17 травня 2021
Астроцитспецифічні протеїни використовуються як маркери астрогліальних клітин, особливо у разі вікових дисфункцій мозку та нейродегенеративних розладів. Однак даних про вміст цих протеїнів у різних відділах мозку під час онтогенезу недостатньо. У роботі оцінено вміст астроцитспецифічних Са2+-зв’язувального протеїну S100B та гліального фібрилярного кислого протеїну (GFAP) у мозочку, таламусі та гіпокампі щурів лінії Wistar і монгольських піщанок під час онтогенезу. Тварин було поділено на чотири групи (n = 6-10) віком 1, 30, 90 та 180 днів після народження відповідно. Фракції розчинних та філаментних протеїнів із різних ділянок мозку отримували шляхом диференційного центрифугування та солюбілізації 4М сечовиною. Кількісний вміст S100B та GFAP визначали з використанням ІЕА. Показано, що вміст протеїну S100B суттєво збільшувався до 180-го дня в усіх досліджуваних відділах головного мозку щурів та монгольських піщанок. Вміст розчинної та філаментної форм GFAP у мозку одноденних тварин був низьким, проте через 30 днів значно зростав в усіх відділах головного мозку піщанок та збільшувався поступово в мозку щурів впродовж 180 днів після народження. Показано, що підвищення вмісту досліджуваних астроцитспецифічних протеїнів було різним залежно від відділу мозку, стадії постнатального розвитку тварин та їх виду.
Протеїни астроглії у мозку щурів за експериментального хронічного гепатиту та дії 2-оксоглутарату
О. З. Фоменко1,2, Г. О. Ушакова2, С. Г. ПІєржиновський3,4
1Дніпропетровська державна медична академія, Україна;
2Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна;
3Університет м. Люнд, Швеція;
4Iнститут сільськогосподарської медицини, Люблiн, Польща;
e-mail: olfom@ua.fm
Під час розвитку печінкової енцефалопатії в умовах моделювання хронічного гепатиту у щурів лінії Вістар показане вірогідне збільшення рівня кальційзв’язуючого протеїну S100b та гліального фібрилярного кислого протеїну (ГФКП) у цитозольній фракції протеїнів мозку щурів у разі одночасного зменшення рівня філаментного ГФКП у сечовинній фракції. Збільшення концентрації S100b може стимулювати демонтування проміжних філаментів астроцитів. За допомогою імуногістохімічного аналізу встановлено, що астроцити мозку щурів із хронічним гепатитом втрачають характерну зірчасту форму та набрякають; за даними iмуноблотингу виявлено зниження головноi форми ГФКП та появу низькомолекулярних дериватiв. Вживання 2-оксоглутарату (2,28 г/л у питній воді протягом 10 діб після розвитку хвороби) стабілізує рівень астроцит-специфічних протеїнів у мозку дослідних щурів і повертає до нормального стану астроцити.