Tag Archives: система антиоксидантного захисту
Статеві відмінності в диханні та окисно-відновному гомеостазі мітохондрій серця у щурів на дієті з високим вмістом фруктози
О. Іванова1, Н. Горбенко1, О. Боріков2,
Т. Кіприч1, К. Таран1
1ДУ «Інститут проблем ендокринної патології
ім В. Я. Данилевського НАМН України», Харків, Україна;
2Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна;
*e-mail: ivolga3006@ukr.net
Отримано: 05 квітня 2024; Виправлено: 27 травня 2024;
Затверджено: 25 липня 2024; Доступно онлайн: 04 вересня 2024
Статеві гормони відіграють провідну роль у статевому диморфізмі мітохондріальної дисфункції та окисного стресу, які асоціюються з метаболічним синдромом і розглядаються як можливі причини серцево-судинних захворювань. Метою роботи було визначення мітохондріального дихання та окисно-відновного гомеостазу у мітохондріях серця щурів, яких утримували на високофруктозній дієті (ВФД), в залежності від статі. Mетаболічний синдром індукували у щурів Wistar надходженням фруктози (200 г/л) з питною водою протягом 8 тижнів. Експеримент проводили на 30 щурах, розділених на п’ять груп: контрольні самці, контрольні самиці, самці на ВФД, самиці на ВФД із інтактними яєчниками, оваріектомовані самиці на ВФД. В ізольованих мітохондріях серця визначали показники окисно-відновного гомеостазу, а також швидкість споживання кисню. Встановлено, що мітохондрії серця контрольних самиць мали нижчу інтенсивність перекисного окислення ліпідів, вищу активність системи антиоксидантного захисту та швидкість дихання у стані 3 порівняно з інтактними самцями. Показано, що ВФД індукує більш виразний окислювальний стрес за рахунок значного пригнічення ензимних та неензимних компонентів антиоксидантного захисту та більшу дисрегуляцію дихання в мітохондріях серця самиць із дефіцитом естрогенів порівняно з самцями. Отримані дані можуть частково пояснити підвищений серцево-судинний ризик у жінок із дефіцитом естрогенів та обґрунтовують необхідність розробки нових напрямів профілактики та лікування серцево-судинних захворювань з урахуванням статі.
Тканинна специфіка функціонування антиоксидантної системи та пероксидного окислення ліпідів в амурського сазана різних вікових груп
С. І. Крась, С. І. Тарасюк
Інститут рибного господарства НААН України, Київ;
e-mail: s_kras@inbox.ru, tarasjuk@ukr.net
Досліджували тканинні особливості функціонування ключових ензимів системи антиоксидантного захисту (АОЗ) у статевозрілих і статевонезрілих особин амурського сазана. Встановлено, що зміни активності ензимів системи АОЗ та інтенсивності пероксидного окислення ліпідів характеризуються видовими органо-тканинними та віковими особливостями метаболізму і найвираженішими є в міокарді.
Зміни глутатіонової системи та пероксидного окислення ліпідів у крові щурів під впливом хлорпірифосу протягом першої години після його введення
В. П. Росаловський, С. В. Грабовська, Ю. Т. Салига
Інститут біології тварин НААН, Львів, Україна;
e-mail: ros.volodymyr@gmail.com
Хлорпірифос – високотоксична фосфорорганічна сполука, яка широко використовується в багатьох інсектицидах. Разом з антихолінестеразною дією, вплив хлорпірифосу на організм може реалізовуватись за допомогою інших біохімічних механізмів, у тому числі через порушення прооксидантно-антиоксидантного балансу та індукування вільнорадикального оксидативного стресу. Особливості виникнення і перебігу цих явищ до кінця не з’ясовано. Метою роботи було дослідити вплив хлорпірифосу на основні параметри глутатіонової системи антиоксидантного захисту та процеси пероксидного окислення ліпідів у крові щурів у часовій динаміці (впродовж однієї години) одразу після введення хлорпірифосу дослідним тваринам. Встановлено, що одноразове введення щурам хлорпірифосу в дозі 50 мг/кг спричиняло, поряд з лінійним зниженням бутирилхолінестеразної активності, зростання активності глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази, а також змінювало рівень відновленого глутатіону, ТБК-активних продуктів та гідропероксидів ліпідів. Найвагоміші зміни досліджуваних показників мали місце на 15- та 30-й хвилинах після введення хлорпірифосу в організм.
Склад ліпідів та їх пероксидне окислення у підшлунковій залозі перепелів за дії нітратів і у разі згодовування насіння амаранту
С. І. Цехмістренко, Н. В. Пономаренко
Білоцерківський національний аграрний університет, Україна;
e-mail: ponomarenkon@ukr.net
Досліджено склад ліпідів, функціонування системи антиоксидантного захисту та вміст продуктів пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ) у підшлунковій залозі перепелів на ранніх етапах постнатального онтогенезу за дії нітратів та у разі згодовування насіння амаранту у складі комбікорму. Встановлено, що дія нітратів на організм птиці супроводжується виснаженням захисних можливостей антиоксидантної системи, що призводить до підвищення вмісту продуктів ПОЛ та змінює склад ліпідів підшлункової залози. Згодовування комбікорму, що містить насіння амаранту під час нітратного навантаження сприяє підвищенню активності ензимів системи антиоксидантного захисту. При цьому змінюється склад ліпідів, а саме: вірогідно знижується вміст холестеролу, підвищується вміст триацилгліцеролів і ефірів холестеролу. Одержані дані свідчать про здатність насіння амаранту запобігати розвитку окислювального стресу в підшлунковій залозі перепелів за дії нітратів.