В. О. Кириченко, Д. О. Пашевін, Л. В. Тумановська, В. Є. Досенко, О. О. Мойбенко

Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ;
e-mail: victoria30@mail.ru

Презентовано дані про обмеження експресії некаталітичної протеасомної субодиниці β7 (PSMβ7) методом РНК-інтерференції. Біохімічними та генетичними методами встановлено, що обмеження гену PSMβ7 в кардіоміоцитах призводить до зниження експресії субодиниці β7 в 16 разів. Це спричинює як двократне зменшення експресії мРНК β1-субодиниці протеасоми, так і зниження її активності (пептидилглутаміл пептид-гідролазної) на 72% (0,48±0,2 нМ АМК/хв) порівняно з контролем (1,7±0,5 нМ АМК/хв, Р < 0,05); при цьому знижується експресія мРНК каталітичної β5-субодиниці (у 21 раз, Р < 0,05) без зміни її протеолітичної хімотрипсиноподібної активності, а також активності трипсиноподібної β2-субодиниці. Рівень мРНК індуцибельної субодиниці протеасоми PSMβ9 також залишається без змін. Активність трипептидилпептидази ІІ не змінюється. Обмеження некаталітичної субодиниці PSMβ7 специфічно впливає на активність і рівень експресії мРНК каталітичної субодиниці β1 та зменшує експресію PSMβ5, не впливаючи на її активність.

Ключові слова: кардіоміоцити, протеасома, РНК-інтерференція, субодиниці протеасоми