Category Archives: Uncategorized
Показники ліпідів у крові хворих на ішемічну хворобу серця залежно від віку та харчування: a case study
S. Prasad1, M. K. Mishra2*, A. K. Yadav2
1Department of Biochemistry, K. J. Somaiya Medical College and Research Mumbai, India;
2Department of Biochemistry, Shri Ramakrishna Institute of Medical Science
and Sanaka Hospitals, Durgapur, West Bengal, India;
*e-mail: mritunjaymishra007@gmail.com
Отримано: 19 березня 2022; Виправлено: 13 вересня 2022;
Затверджено: 04 листопада 2022; Доступно онлайн: 14 листопада 2022
Ішемічна хвороба серця (ІХС), одна з основних причин смертності в усьому світі, характеризується підвищеним рівнем атерогенного холестерину та низьким рівнем холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). Однак, в Індії проведено дуже мало досліджень щодо залежності ліпідного профілю крові хворих на ІХС від віку та характеру харчування. Метою дослідження було оцінити ліпідні показники в крові хворих на ІХС у віці 40-70 років, які дотримуються різних дієт. Ліпідні показники аналізували ензиматичним методом із використанням автоматизованого біохімічного аналізатора EM-200. Показано, що більшість пацієнтів, які страждали на ІХС, належали до вікової групи 51-60 років. Пацієнти з ІХС мали видозмінені ліпідні профілі, що характеризувалися вищими рівнями сироваткових тригліцеридів, загального холестерину і низькими рівнями ЛПВЩ. Встановлено, що у вегетаріанців ліпідні фактори ризику ішемічної хвороби серця були знижені порівняно з пацієнтами зі змішаною схемою харчування.
Жирнокислотний профіль ліпідів печінки щурів за гострого впливу фунгіцидів та введення біологічно-активного препарату
С. В. Хижняк*, С. В. Мідик, А. О. Велинська,
О. В. Арнаута, Л. Г. Калачнюк
Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
*e-mail: khyzhnyaks@gmail.com
Отримано: 18 серпня 2022; Виправлено: 24 жовтня 2022;
Затверджено: 04 листопада 2022; Доступно онлайн: 14 листопада 2022
Широке використання фунгіцидів у різних сферах життєдіяльності людини призводить до негативних наслідків як для людини, так і довкілля. Метою роботи було дослідити жирнокислотний склад загальних ліпідів тканин печінки щурів за гострого впливу двох фунгіцидів: однокомпонентного, що містить тебуконазол та двокомпонентного – тебуконазол разом із триадимефоном. Аналіз метилових етерів жирних кислот (ЖК) проводили на газовому хроматографі з полум’яно-іонізаційним детектором. Одержані результати свідчать, що гостра дія триазольних фунгіцидів за одноразового перорального введення характеризується токсичними реакціями і супроводжується перерозподілом жирнокислотного профілю загальних ліпідів печінки, подібним для досліджуваних фунгіцидів. Встановлено зниження сумарного вмісту мононенасичених ЖК (на 26-37%) та співвідношення ω3/ω6. Показано, що подальше введення протягом двох тижнів препарату на основі олійного екстракту насіння розторопши плямистої покращувало жирнокислотний профіль ліпідів за дії фунгіцидів.
Локалізація та вміст проапоптотичних регуляторних протеїнів у тканині легень щурів за розвитку гострої експериментальної бронхопневмонії
Д. С. Зябліцев1*, А. О. Тихомиров2, О. О. Дядик3,
С. В. Колесникова1, С. В. Зябліцев1
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
3Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ;
*e-mail: denis898@ukr.net
Отримано: 20 липня 2022; Виправлено: 13 вересня 2022;
Затверджено: 04 листопада 2022; Доступно онлайн: 14 листопада 2022
Апоптоз відіграє важливу роль у розвитку гострого запального ураження легень (AILI) та його наслідків, які можуть реалізовуватися в різних клітинах із різною інтенсивністю та швидкістю. Мета цього дослідження полягала у визначенні розподілу та інтенсивності експресії маркерів апоптозу в легенях щурів із моделлю AILI з ендотрахеальним введенням капронової нитки та LPS. Імуноблотингові та імуногістохімічні дослідження проводили з використанням моноклональних антитіл проти протеїнів Bax і каспази-3. Показано, що рівень Bax значно підвищувався з піком на 7-й день. Другий пік димерної форми Bax 40 було відзначено на 21-й день. Рівні як прокаспази-3, так і активної каспази-3 також різко підвищувалися з максимумом на 5-у добу, а другий пік вмісту активної каспази-3 спостерігався на 21-у добу. Ці зміни відображали активацію апоптозу в ключові тригерні періоди AILI під час розвитку ексудативної геморагічної пневмонії і подальшого фіброзного ремоделювання легень.
Інгібування Сa(2+),Mg(2+)-АТРази плазматичної мембрани каліксаренсульфоніламідинами. Структурно-фунціональні особливості
О. А. Шкрабак1*, Т. О. Векліч1, Р. В. Родік2,
В. І. Кальченко2, С. О. Костерін1
1Відділ біохімії м’язів, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: sashashkrabak32@gmail.com;
2Відділ хімії фосфоранів, Інститут органічної хімії НАН України, Київ
Отримано: 07 вересня 2022; Виправлено: 26 жовтня 2022;
Затверджено: 04 листопада 2022; Доступно онлайн: 14 листопада 2022
Раніше ми показали, що тетрасульфоніламідинкаліксарен С-90 інгібує Са2+,Mg2+-АТPазу гладеньком’язових клітин плазматичної мембрани селективно до інших АТP-гідролаз плазматичної мембрани. Для пошуку шляхів посилення ефективності інгібування Са2+,Mg2+-АТPази синтезовано декілька нових каліксаренових сполук, структурно подібних до каліксарену С-90, та перевірено їх вплив на активність зазначеного ензиму, рівень цитоплазматичної концентрації Са2+ та гідродинамічний діаметр ізольованих гладеньком’язових клітин. Показано, що сульфоніламідинові групи є вирішальними для інгібування Са2+,Mg2+-АТPази, ефективність інгібування залежить від їх кількості та просторової орієнтації на верхньому вінці каліксаренового макроциклу. Введення фенільних або трет-бутильних груп у верхній вінець і довгих алкільних ланцюгів у нижній вінець призвело до незначного підвищення ефективності інгібування. Інгібуюча дія досліджуваних каліксаренів на Са2+,Mg2+-АТPазу корелювала з впливом на цитозольну концентрацію Са2+ та гідродинамічний діаметр гладеньком’язових клітин. Отримані результати важливі для створення більш ефективних та селективних інгібіторів Са2+,Mg2+-АТPази плазматичної мембрани як регуляторів скоротливої функції гладеньких м’язів.
Структурні протеїни у механізмах збирання віріонів бетакоронавірусу
І. Залоїло1*, О. Залоїло2, Ю. Рудь3, Л. Бучацький3
1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
2Інститут рибного господарства НААН України, Київ;
3ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: zaloilo76@gmail.com; iridolpb@gmail.com
Отримано: 08 серпня 2022; Виправлено: 31 серпня 2022;
Затверджено: 04 листопада 2022; Доступно онлайн: 14 листопада 2022
Поява SARS-CoV-2 спричинила нагальну потребу дослідити молекулярні механізми його розмноження. Однак наразі детального покрокового механізму збирання віріону SARS-CoV-2 не описано. У представленому огляді проаналізовано дані про роль структурних протеїнів у ефективній збірці частинок бетакоронавірусу.
Нова форма введення та активність реній-платинової протипухлинної системи
Н. І. Штеменко1,2*, Д. Є. Китова1, О. В. Берзеніна1,
О. І. Грабовська2,3, А. В. Штеменко1
1Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпро, Україна;
2Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, Україна;
3ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпро, Україна;
*e-mail: n.shtemenko@ukr.net
Отримано: 16 листопада 2021; Виправлено: 10 січня 2022;
Затверджено: 29 вересня 2022; Доступно онлайн: 06 жовтня 2022
Двокомпонентна реній-платинова система (система Re-Pt) заснована на введенні кластерної сполуки диренію(III) і цисплатину тваринам із пухлинами з подальшим значним протипухлинним ефектом і зниженням токсичної дії цисплатину на нормальні клітини. Метою цієї роботи було отримати тверді ліпідні наночастинки (SLN) з поверхневих ліпідів (восків) листя Chelidonium majus L. (Papaveraceae) та оцінити, чи буде капсуляція диренію(III) як компонента системи Re-Pt у SLN впливати на його протипухлинну активність і морфологію еритроцитів щурів з карциномою Герена. У дослідженнях використовувалися Фур’є-ІЧ-спектроскопія, газорідинна хроматографія, мікроскопія, світлорозсіювання. Були отримані тверді ліпідні наностатки, охарактеризовані, навантажені кластерним диренієм (III) і введені разом з цисплатином щурам із карциномою Герена, що призвело до збереження морфології еритроцитів і значного зменшення ваги пухлини. Зроблено висновок, що ліпідне покриття кластерної сполуки ренію не знижує протипухлинну дію системи Re-Pt і захищає еритроцити від токсичного впливу цисплатину. Запропоновано нову форму введення системи Re-Pt.
Особливості віруцидної активності декаметоксину: дослідження in vitro та in silico
І. В. Семенюта1*, О. П. Трохименко2, I. В. Дзюблик2, С. О. Соловйов2,3,
В. В. Трохимчук2, О. Л. Боророва4, Д. M. Година1,
М. П. Сметюх3, О. К. Яковенко5, Л. О. Метелиця1
1Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В. П. Кухаря НАН України, Київ;
2Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна;
3Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ;
4Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України, Київ;
5Волинська обласна клінічна лікарня, Луцьк, Україна;
*e-mail: ivan@bpci.kiev.ua
Отримано: 09 червня 2021; Виправлено: 29 червня 2022;
Затверджено: 29 вересня 2022; Доступно онлайн: 06 жовтня 2022
Наведено дані щодо короткочасної дії декаметоксину на штам H120 вірусу інфекційного бронхіту (IBV), який використовується як безпечна для людини модель вірусу SARS-CoV-2. Вірусну активність оцінювали за допомогою інвертованого мікроскопа PrimoVert (Німеччина) за деструктивною дією на лінію фібробластів BHK21. Результати in vitro показали, що декаметоксин (100 мкг/мл) повністю інактивував штам коронавірусу IBV при експозиції 30 с і більше. Під час найнижчої експозиції декаметоксину 10 сек антисептична віруліцидна активність становила 33 і 36% від контролю через 24 і 48 год культивування відповідно. Молекулярний докінг-аналіз вказав на значну подібність структури основної протеази (Mpro) IBV та SARS-CoV-2. Докінг-дослідження взаємодії декаметоксину з активними центрами IBV Mpro та SARS-CoV-2 Mpro продемонстрували утворення ліганд-протеїнових комплексів з орієнтовною енергією зв’язування -8,6, -8,4 ккал/моль та ключовими амінокислотними залишками ASN26, GLY141, GLU187, GLU164 , THR24, THR25, ASN142, GLY143, CYS145, HIS164 і GLU166.
Синтез нових каркасних амідів та імідів і оцінка їх антибактеріальної та протигрибкової активності
В. Пальчиков1*, О. Гапонов1, Н. Манько2,3, Н. Фінюк2,
О. Новікевич4, О. Громико3, Р. Стойкa2, Н. Походило3,4*
1Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, НДІ хімії та геології, Дніпро, Україна;
2Інститут біології клітини НАН України, Львів;
3Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
4Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького, Україна;
*e-mail: pokhodylo@gmail.com; palchikoff82@gmail.com
Отримано: 28 грудня 2021; Виправлено: 29 червня 2022;
Затверджено: 29 вересня 2022; Доступно онлайн: 06 жовтня 2022
Каркасні аміди та іміди, що містять біцикло[2.2.1]- та біцикло[2.2.2]-фрагменти синтезовано та оцінено на антимікробну активність щодо п’яти ключових патогенних ESKAPE бактерій: однієї грампозитивної бактерії метицилін-резисцентного Staphylococcus aureus (ATCC 43300), чотирьох грамнегативних бактерій Escherichia coli (ATCC 25922), Klebsiella pneumoniae (ATCC 700603), Acinetobacter baumannii (ATCC 19606) і Pseudomonas aeruginosa (ATCC 27853). Оцінювали також сполуки на протигрибкову активність щодо патогенних штамів грибів Candida albicans (ATCC 90028) і Cryformans necoccus var. Grubii (H99; ATCC 208821). Сполука VP-4539 з біцикло[2.2.2]октеновим фрагментом продемонструвала найвищу цитотоксичну активність щодо C. neoformans та, водночас, була толерантною до кератиноцитів людини лінії HaCaT, мишачих фібробластів лінії Balb/c 3T3 та мітоген-активованих лімфоцитів периферичної крові людини. Сполука VP-4539 не вбудовувалася в ДНК сперми лосося, що свідчить про те, що її цитотоксичність не пов’язана з інтеркаляцією у ДНК.
Рівень прозапальних і протизапальних біомаркерів у пацієнтів із хронічним механічним болем у поперековому відділі хребта за пульсової радіочастотної терапії
I. Tekin1, F. Kosova2*
1Manisa Celal Bayar University Medical Faculty, Department of Anesthesia and Reanimation, Algology, Manisa, Turkey;
2Manisa Celal Bayar University School of Vocational Health Service, Department of Medical Biochemistry, Manisa, Turkey;
*e-mail: fundakosova@gmail.com
Отримано: 02 червня 2022; Виправлено: 25 липня 2022;
Затверджено: 29 вересня 2022; Доступно онлайн: 06 жовтня 2022
Біль у поперековому відділі хребта є частим і повторюваним станом, часто з неспецифічної причини. Традиційні методи лікування, як правило, недостатні для лікування хронічного болю у поперековому відділі хребта. Метою дослідження було оцінити рівень протеїнів IFN, IL-1, IL-6 (прозапальний), IL-10, IL-4 (протизапальний) та VEGF у сироватці крові пацієнтів із хронічним механічним болем у поперековому відділі хребта за допомогою імпульсної радіочастотної терапії (PRF). У дослідженні взяли участь 40 пацієнтів віком 20-60 років, у яких діагностовано хронічний біль у поперековому відділі хребта протягом щонайменше 4 місяців, інтенсивність болю за VAS (візуальна аналогова шкала) 5 балів і вище, і які слабко реагували на консервативне лікування (знеболюючі препарати, фізіотерапія та ін.). Радіочастотна терапія проводилася за допомогою радіочастотного генератора (RFG 3C Plus, Radionics). Зразки крові брали за 1 день до інтервенційного лікування (контроль), потім через 1 день (група 1) і через 15 днів (група 2) після початку лікування. Рівень IFN, IL-1, IL-6, IL-10, IL-4 та VEGF аналізували за допомогою ELISA-тесту. Показано, що в результаті PRF лікування рівень IL-1 знижувався, а рівні IL-4 та IL-6 підвищувалися. Було зроблено висновок, що підвищення рівня прозапальних цитокінів у сироватці крові може корелювати з інтенсивністю болю і, що підвищення рівня протизапальних цитокінів зменшує біль завдяки зменшенню запалення.
Динаміка рівня гомоцистеїну у пацієнтів з остеопоротичним переломом
N. A. Hasanova
Azerbaijan Medical University, Biochemical Department, Baku, Azerbaijan;
e-mail: hasanovanaila@yahoo.com
Отримано: 04 червня 2022; Виправлено: 01 серпня 2022;
Затверджено: 29 вересня 2022; Доступно онлайн: 06 жовтня 2022
Дослідження проводили з метою вивчення у сироватці крові рівня гомоцистеїну (HCY), який бере участь у метаболізмі кісткової тканини та має прогностичне значення в моніторингу регенеративних процесів за остеопорозу та остеопоротичних переломів. Пацієнтів віком 45-83 років було розподілено на 3 групи: І група – 14 пацієнтів з остеопорозом, підтвердженим денситометрією або рентгенівським обстеженням, ІІ група – 15 пацієнтів із неостеопорозними переломами, ІІІ група – 25 пацієнтів з остеопоротичними переломами. Контрольну групу склали 14 практично здорових осіб. Пацієнтам із різними переломами проводили остеосинтез апаратом Ілізарова або металевими пластинами. Після операції протягом тижня хворих лікували в стаціонарі, потім направляли на амбулаторне лікування і призначали препарати кальцію і вітаміну D для прискорення процесу регенерації кісткової тканини. Для моніторингу динаміки рівня HCY методом ELISA відбирали кров у 3 етапи: за один день до лікування, на 10-й день лікування та через 1 місяць після нього. Результати показали, що за один день до лікування концентрація HCY була статистично більше в 2,7 раза в І групі, в 5,6 раза в ІІ групі і в 6,5 раза в ІІІ групі порівняно з контрольною групою. Через один місяць після лікування рівень HCY значно знизився в усіх групах, але все ще був вищим, ніж у контрольній, що вказує на необхідність рекомендувати додаткові терапевтичні призначення.