Category Archives: Uncategorized
Кінетичні закономірності інгібуючої дії тіакалікс[4]арену С-1087 на активність Mg(2+)-залежної Са(2+)-транспортуючої АТP-гідролази в плазматичній мембрані гладеньком’язових клітин
Т. О. Векліч1, О. В. Бевза1, О. В. Малюк1*, С. О. Костерін1,
Р. В. Родік2, С. Г. Вишневський2, В. І. Кальченко2
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: alexmaliukid@gmail.com;
2Інститут органічної хімії НАН України, Київ
Отримано: 05 листопада 2023; Виправлено: 04 січня 2024;
Затверджено: 01 лютого 2024; Доступно онлайн: 26 лютого 2024
Суспензія плазматичних мембран клітин міометрія, оброблена 0,1% розчином дигітоніну, була використана для вивчення кінетичних закономірностей інгібуючої дії тетра-N-фенілсульфоніл трифторацетамідин-тіакаліксарен (С-1087) на активність Са2+,Mg2+-АТРази. Дослідження продемонстрували вплив С-1087 на кумулятивний ефект та максимальну швидкість гідролізу АТР. Не виявлено впливу С-1087 на спорідненість Са2+,Mg2+-АТРази до АТР, а також спорідненість і кумулятивний ефект іонів Са та коефіцієнт активації іонів Ca та Mg. Суттєве зниження максимальної швидкості гідролізу АТР свідчить про повний неконкурентний механізм інгібування Са2+,Mg2+-АТРазної активності тіакалікс[4]арену. Комп’ютерне моделювання показало, що інгібуючий вплив тіакалікс[4]арену С-1087 на Са2+,Mg2+-АТPазу може бути зумовлений кумулятивним впливом чотирьох просторово орієнтованих N-сульфоніламідинових груп на верхньому ободі його макроциклічної платформи.
Формування фосфатидної кислоти та передача сигналів у клітинах рослин
Я. С. Колесников, С. В. Кретинін, В. С. Кравець, Я. К. Бухонська*
Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В. П. Кухаря НАН України, Київ;
*e-mail: yasya.yaroslavka@gmail.com
Отримано: 07 листопада 2023; Виправлено: 18 грудня 2023;
Затверджено: 01 лютого 2024; Доступно онлайн: 26 лютого 2024
В огляді представлено оновлену інформацію про структуру, локалізацію та регуляцію ензимів формування фосфатидних кислот (ФК) фосфоліпази D, фосфоінозитид-специфічної та неспецифічної фосфоліпаз С та діацилгліцеролкіназ. Обговорюється специфічна роль ФК та ензимів, що продукують ФК, у процесах трансдукції сигналів у рослинах під час стресу.
Відкриття молекулярних і генетичних механізмів регуляції клітинного циклу: Нобелівські лауреати 2001 року Ліланд Хартвелл, Тімоті Хант і Поль Нерс
О. П. Матишевська*, В. М. Данилова, М. В. Григор’єва, С. В. Комісаренко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: matysh@yahoo.com
Отримано: 27 жовтня 2023; Виправлено: 28 листопада 2023;
Затверджено: 01 грудня 2023; Доступно онлайн: 18 грудня 2023
Нобелівською премією у 2001 році було нагороджено Ліланда Хартвелла, Пола Нерса і Тімоті Ханта за їхні відкриття молекулярних і генетичних механізмів клітинного циклу. В огляді проаналізовано особливості використаних вченими об’єктів, широкий спектр методів, застосованих для дослідження від звичайної світлової мікроскопії до технології рекомбінантної ДНК і комплементаційного тесту та викладено історію здійснених відкриттів. Завдяки роботам цих вчених склалося сучасне уявлення щодо існування контрольних точок клітинного циклу, комплексів, утворених цикліном і кіназами (cyclindependent kinases), що функціонують на різних фазах клітинного циклу, а також про механізм періодичної деградації цикліну та універсальність циклінового механізму клітинного ділення в усіх живих організмах.
Реакція антиоксидантної системи проростків пшениці різних генотипів на дію екзогенних прооксидантів: зв’язок зі стійкістю до абіотичних стресорів
Т. О. Ястреб1,2, О. І. Кокорев2, Б. Є. Макаова3, Н. І. Рябчун2,
Т. В. Сахно3, О. П. Дмитрієв4, Ю. Є. Колупаєв2,3*
1Науково-дослідний інститут рослинництва, Прага, Чеська Республіка;
2Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України, Харків, Україна;
3Полтавський державний аграрний університет, Полтава, Україна;
4Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ, Україна;
*e-mail: plant_biology@ukr.net
Отримано: 08 вересня 2023; Виправлено: 03 листопада 2023;
Затверджено: 01 грудня 2023; Доступно онлайн: 18 грудня 2023
Оксидативний стрес є важливим компонентом у розвитку пошкодженнь рослин, спричиненого спекою та посухою. Однак інформація про взаємозв’язок між стійкістю культурних рослин з різними генотипами до чинників навколишнього середовища та їхньою здатністю підтримувати про/антиоксидантний баланс залишається суперечливою. Метою цього дослідження було порівняти ростові реакції та адаптаційні можливості антиоксидантної системи у різних сортів пшениці до дії пероксиду водню та сульфату заліза(ІІ). Для дослідження використовували етіольовані проростки пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) сортів Антонівка і Тобак (жаро- та посухостійкі), а також Августина і Досконала (нестійкі до спеки та посухи). Триденні етіольовані проростки піддавали дії агентів окислювального стресу 50 мМ H2O2 або 5 мМ FeSO4 протягом однієї доби. Встановлено, що проростки сортів Антонівка і Тобак, оброблені H2O2 або FeSO4, здатні підтримувати відносно інтенсивний ріст, накопичують значно меншу кількість ендогенного пероксиду водню та продукту пероксидного окислення ліпідів малонового діальдегіду, значно підвищують вміст антоціанів та мають вищу активність антиоксидантних ензимів (супероксиддисмутази і каталази) порівняно з нестійкими сортами. Реакція нестійких сортів на дію стресових агентів полягала лише у збільшенні вмісту проліну з одночасним зниженням активності СОД та вмісту антоціанів. Виявлені сортові маркери адаптивної стратегії антиоксидантної системи можуть бути використані для розробки нових підходів до скринінгу сортів пшениці з перехресною стійкістю до основних абіотичних стресорів.
Цитотоксичність наночастинок декстран-ко-полакриламід/оксид цинку проти доксорубіцинрезистентних клітин раку молочної залози
П. А. Вірич1, В. А. Чумаченко2, П. А. Вірич2,
В. О. Павленко2, Н. В. Куцевол2
1Лабораторія механізмів медикаментозної резистентності, Інститут експериментальної патології,
онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ;
2Хімічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна;
e-mail: anabenasp@gmail.com
Отримано: 24 серпня 2023; Виправлено: 08 жовтня 2023;
Затверджено: 01 грудня 2023; Доступно онлайн: 18 грудня 2023
Токсичність хіміопрепаратів і стійкість клітин до їх дії є головними перешкодами в протипухлинній терапії. Нанотехнології пропонують альтернативу традиційним методам протипухлинної терапії та дозволяють подолати стійкість до ліків. Дослідження проводили на резистентних до доксорубіцину клітинах раку молочної залози MCF-7/Dox і клоні A31 BALB/3T3 як моделі нормальних фібробластів із використанням наночастинок декстран-ко-поліакриламід/оксид цинку (D-PAA/ZnO). Проведено цитоморфологічний аналіз та імуноцитохімічне дослідження експресії Ki-67, p53, Bcl-2, Bax, E-кадгерину, N-кадгерину, СD44. Продемонстрована цитотоксичність наночастинок D-PAA/ZnO (EC50 = 2,2 мМ) проти ракових клітин MCF-7/Dox, але не проти нормальних фібробластів. Виявлено підвищену експресію проапоптичних протеїнів, Е-кадгерину, CD44 і знижену експресію асоційованого з проліферацією маркера Ki-67 у ракових клітинах, оброблених D-PAA/ZnO. Цитотоксичність наночастинок D-PAA/ZnO проти ракових клітин MCF-7/Dox потенційно може бути використана для розробки нових підходів до лікування раку.
Ентеросорбент АУТ-М стабілізує систему глутатіону у щурів із диметилгідразин-індукованим раком товстої кишки, які отримували вінкристин
O. I. Качур*, Л. С. Фіра, П. Г. Лихацький,
І. Р. Бекус, М. В. Кирилів
Тернопільський національний медичний університет, Тернопіль, Україна;
*e-mail: oksana.kachur2012@gmail.com
Отримано: 15 серпня 2023; Виправлено: 17 жовтня 2023;
Затверджено: 01 грудня 2023; Доступно онлайн: 18 грудня 2023
Колоректальний рак є однією з провідних причин смертності у світі. На сьогоднішній день ведуться пошуки нових методів терапії цього захворювання, які могли б корегувати стан оксидативного стресу за розвитку новоутворень. Метою дослідження було вивчення рівня відновленого глутатіону та активності глутатіонзалежних ензимів за розвитку 1,2-диметилгідразин-індукованого раку товстої кишки за умов використання вінкристину і ентеросорбенту АУТ-М. Рак товстої кишки індукували введенням щурам-самцям підшкірно диметилгідразину (7,2 мг/кг) протягом 30 тижнів. Щурам із раком товстої кишки перорально вводили ентеросорбент у дозі 0,2 г на 100 г маси тіла щоденно протягом 21 дня. Після детоксикаційної терапії щурам щоденно вводили цитостатик вінкристин (0,23 мг/кг) протягом 14 днів. Встановлено зниження вмісту відновленого глутатіону, активності глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази в крові та тканині печінки щурів із колоректальним раком. Показано ефективність застосування ентеросорбенту АУТ-М для стабілізації показників глутатіонової системи щурів з індукованим раком товстої кишки. Цитостатик вінкристин суттєво не впливав на зміну досліджуваних показників, що підтверджує ефективність попередніх сорбційних заходів.
Цитотоксична дія екстракту Ziziphus Spina-Christi окремо та в поєднанні з доксорубіцином на клітини раку молочної залози
E. S. El-Shafey, E. S. Elsherbiny*
Biochemistry Department, Faculty of Science, Damietta University, Damietta, Egypt;
*e-mail: eslamsamy1@yahoo.com
Отримано: 17 липня 2023; Виправлено: 23 жовтня 2023;
Затверджено: 01 грудня 2023; Доступно онлайн: 18 грудня 2023
Ziziphus Spina-Christi (L.) (ZSC) –традиційна арабська лікарська рослина, що здавна використовується для лікування запалення, набряків та болю. Потрійно-негативний рак молочної залози (РМЗ) має несприятливий прогноз через обмеженість альтернативних методів лікування. Двома найбільш визначальними шляхами розвитку РМЗ є Wnt/β-катенін сигнальний шлях та автофагія. Метою даного дослідження було визначити можливі механізми цитотоксичної дії екстракту ZSC на клітини раку молочної залози MDA-MB-231 та підвищити ефективність дії доксорубіцину (DOX) у комбінації з екстрактом ZSC. Для оцінки життєздатності клітин та значень IC50 використовували МТТ-тест. Апоптоз оцінювали за допомогою набору AnnexinV-FITC. Рівень каспази 3 аналізували методом ІЕА. Клітинний цикл та рівень маркера автофагосом LC3-II досліджували використовуючи проточну цитофлуориметрію. Утворення кислотних везикулярних органел (AVO) спостерігали за допомогою флуоресцентної мікроскопії та кількісно визначали проточною цитофлуориметрією. Для моніторингу змін експресії генів β-катеніну та автофагічного адаптера NBR1 використовували ПЛР у реальному часі. Показано, що застосування ZSC дозозалежно пригнічувало життєздатність клітин MDA-MB-231 та індукувало апоптоз, що підтверджується значним підвищенням рівня каспази-3. Крім того, ZSC спричиняв підвищення рівня LC3-II та зниження експресії гена NBR1 з подальшим зниженням експресії гена β-катеніну, що вказувало на пригнічення онкогенного шляху Wnt. Застосування екстракту ZSC разом з DOX мало синергічний цитотоксичний ефект завдяки більш ефективному пригніченню шляху Wnt та індукції апоптозу і автозу.