Tag Archives: фагоцитоз
Дволанцюгова РНК фагового походження (ларифан) по різному впливає на моноцити крові людини залежно від віку та статі донорів
Р. Довгий1*, М. Рудик1, Т. Сергійчук1, Ю. Юмина1,
А. Двухрядкіна1, К. Островська1, Д. П’янова2, Л. Сківка1
1ННЦ «Інститут біології та медицини»,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
2Латвійський біомедичний дослідно-навчальний центр, Рига, Латвія
*e-mail: roman_dovhyi@knu.ua
Отримано: 26 липня 2024; Виправлено: 17 вересня 2024;
Затверджено: 07 жовтня 2024; Доступно онлайн: 28 жовтня 2024
На сьогоднішній день значна увага приділяється статевим і віковим відмінностям у терапевтичній ефективності лікарських засобів, включаючи ті, що впливають на імунну систему. Дволанцюгова РНК, отримана з бактеріофагів, є основним компонентом лікарського препарату Ларифан, який має інтерфероногенну активність. Метою даної роботи була оцінка впливу Ларифану на активаційний стан моноцитів периферичної крові людини, отриманих у донорів різного віку та статі. Зразки крові здорових добровольців були розподілені на 4 групи: молоді чоловіки та жінки віком від 20 до 39 років, літні чоловіки та жінки віком від 54 до 69 років. Зразки крові з антикоагулянтом ЕДТА обробляли Ларифаном (200 мкг/мл) протягом 30 хв, клітини відмивали та вимірювали фагоцитарний індекс, продукцію реактивних форм кисню та експресію фенотипових маркерів. Аналізували лише живі моноцити, ідентифіковані за допомогою проточної цитометрії. Моноцити як молодих, так і літніх жінок слабо реагували на обробку Ларифаном. Моноцити молодих чоловіків після обробки продемонстрували незначне зниження фагоцитарної активності та значне зменшення продукції реактивних форм кисню. У моноцитів літніх людей виявлялися чіткі статеві відмінності фенотипу нестимульованих клітин. Порівняно з моноцитами жінок, у моноцитів чоловіків старше 50 років після обробки Ларифаном спостерігалося зниження фагоцитарної активності та експресії CD86, а також підвищення експресії CD206. Ці результати вказують на необхідність подальших досліджень Ларифану, спрямованих на розробку персоналізованого лікування в залежності від віку та статі пацієнта.
Народжені в Україні лауреати Нобелівської премії: Ілля Мечников, Зельман Ваксман, Роалд Гоффман і Жорж Шарпак
Т. В. Данилова1, С. В. Комісаренко2
1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
e-mail: danilova_tv@ukr.net;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: svk@biochem.kiev.ua
Отримано: 05 лютого 2018; Затверджено: 14 березня 2019
Наша країна ще не отримала визнання від Нобелівського комітету, проте деякі лауреати Нобелівської премії народилися на території, яка належить сучасній Україні. Серед них батько клітинного вродженого імунітету Ілля Мечников; відомий мікробіолог і біохімік Зельман Ваксман, чиї дослідження привели до відкриття стрептоміцину; видатний хімік, поет і драматург Роалд Гоффман і славетний фізик Жорж Шарпак, який розробив і вдосконалив детектори елементарних частинок, зокрема багатодротову пропорційну камеру. У цій статті представлено короткий огляд основних етапів їхньої наукової діяльності.
Антигени Mycobacterium tuberculosis MPT63 та MPT83 підвищують фагоцитарну активність перитоніальних макрофагів миші
А. А. Сіромолот1,2, О. С. Олійник2, Д. В. Колибо2,1, C. В. Комісаренко2
1ННЦ «Інститут біології», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: saa0205@ukr.net
Макрофаги – найбільш описана та охарактеризована мішень та клітина-хазяїн для мікобактерій. І, як й іншим клітинам природного імунітету, макрофагам притаманний широкий спектр рецепторних молекул, що взаємодіють із різноманітними патогенасоційованими молекулярними паттернами. Імунодомінантні антигени MPT63 та MPT83, що продукуються в значній кількості в штамах Mycobacterium bovis та Mycobacterium tuberculosis, можуть бути залучені до розвитку інфекції. Метою нашого дослідження був пошук деяких ефектів цих мікобактеріальних антигенів на клітини-мішені. Для цього було клоновано повнорозмірний антиген MPT83 та MPT63 в плазмідній ДНК pET24a(+). Показано зростання фагоцитарної активності макрофагів із перитонеальної порожнини миші, але не макрофагоподібних клітин лінії J774, які були стимульовані rMPT63 та rMPT83full протягом 24 год. Ефект цих антигенів можна розглядати як спосіб сприяння захоплення мікобактерій макрофагами для уникнення інших механізмів дії природного та набутого імунітету.
Імуномодулююча дія вітаміну D(3) та бісфосфонатів при аліментарному остеопорозі в щурів
В. М. Рясний, Л. І. Апуховська, М. М. Великий, І. О. Шиманський,
Д. О. Лабудзинський, С. В. Комісаренко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: Riasniy@ukr.net
Метою дослідження було з’ясувати ефективність роздільного та комплексного введення вітаміну D3, а також різних форм бісфосфонатів (дигідрату динатрієвої солі метиленбісфосфонової кислоти і алендронату) на функціональну активність імунокомпетентних клітин крові щурів за аліментарного остеопорозу. Результати проведених досліджень свідчать, що утримання щурів на D-гіповітамінозній дієті призводить до зниження рівня 25ОНD3 (який є біомаркером забезпеченості організму вітаміном D3), до порушення метаболічних процесів у кістковій тканині і розвитку аліментарної форми остеопорозу. Імунологічні порушення за цієї патології характеризуються зниженням фагоцитарної активності гранулоцитів, їхньої здатності продукувати бактерицидні біооксиданти (активні форми кисню), а також cупроводжуються пригніченням В-клітинної ланки імунітету. Продемонстровано найбільш виражені ефекти вітаміну D3 на фагоцитарні, а бісфосфонатів – на гуморальні ланки імунного захисту.
Загибель клітин має солодкий присмак: роль вуглеводів у системі розпізнавання
Р. Білий, Р. Стойка
Інститут біології клітини НАН України, Львів;
e-mail: r.bilyy@nas.gov.ua; stoika@cellbiol.lviv.ua
У статті описано складний шлях, завдяки якому зміни глікоепітопів на поверхні відмираючих клітин дозволили виявити специфічні механізми, що лежать в основі реорганізації клітини за апоптозу. Ці глікоепітопи відіграють важливу роль у забезпеченні видалення фрагментів відмираючих клітин з організму, останні, у свою чергу, здатні спричиняти утворення автоантитіл.
Забезпеченість організму вітаміном D(3) та функціональна активність фагоцитуючих клітин периферичної крові за експериментального цукрового діабету 1-го типу
Д. О. Лабудзинський, І. О. Шиманський, В. М. Рясний, М. М. Великий
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: konsument3@gmail.com
Дослідження присвячено встановленню взаємозв`язку між рівнем забезпеченості організму вітаміном D3, вмістом ізоензимів вітамін D3 25-гідроксилази CYP27A1 і CYP2R1 у тканині печінки та функціональною активністю фагоцитів периферичної крові мишей за експериментального цукрового діабету 1-го типу. Показано, що цукровий діабет супроводжується розвитком вітамін D3-дефіцитного стану, який характеризується зниженням вмісту 25ОНD3 у сироватці крові та обумовлений зміною експресії основних ізоформ вітамін D3 25-гідроксилази гепатоцитів: рівень синтезу CYP27A1 істотно знижується, а CYP2R1 зростає. Виявлено нормалізацію тканинного рівня обох ізоформ та вмісту 25ОНD3 у разі введення холекальциферолу. Недостатня забезпеченість організму тварин вітаміном D3 за цукрового діабету корелює зі зниженням фагоцитарної активності гранулоцитів і моноцитів та здатності їх продукувати бактерицидні біооксиданти (активні форми кисню та азоту). Продемонстровано імунорегуляторну роль холекальциферолу в забезпеченні механізму фагоцитарної елімінації антигенів гранулоцитами і моноцитами крові.