Tag Archives: D-димер
Оцінка зв’язку між показниками тестів функціонування органів та тяжкістю перебігу COVID-19
A. K. Yadav1, M. K. Mishra2*, S. Prasad3, S. Singh4
1Department of Biochemistry, Heritage Institute of Medical Science, Varanasi, U.P., India;
2Department of Biochemistry, GMERS Medical College & Hospital, Vadnagar, Gujarat, India;
3Department of Biochemistry, K. J. Somaiya Medical College & Research Centre, Mumbai, India;
4Department of Microbiology, Integral Institute of Medical Science and Research, Lucknow, U.P., India;
*e-mail: mritunjaymishra007@gmail.com
Отримано: 25 липня 2023; Виправлено: 12 жовтня 2023;
Затверджено: 27 жовтня 2023; Доступно онлайн: 06 листопада 2023
Дані останніх публікацій свідчать про взаємозв’язок COVID-19 із поліорганною недостатністю, що вказує на необхідність досліджень залежності між показниками тестування функцій органів та перебігом захворювання. Метою цієї роботи було визначити ступінь відхилень параметрів тестів функціонування органів та їхню кореляцію з тяжкістю перебігу COVID-19. Проведено поперечне дослідження серед пацієнтів із COVID-19, госпіталізованих до лікарні Санака (Індія) з серпня по вересень 2020 року. Загалом, 100 пацієнтів із підтвердженим за допомогою qRT-PCR діагнозом COVID-19 було розподілено на групи з легким та важким перебігом захворювання. Зразки венозної крові для тестів отримано з бази даних лабораторії лікарні Санака. Біохімічні тести проводили за допомогою клінічного автоматизованого аналізатора ERBA, кардіологічні маркери оцінювали за допомогою ензимзв’язаного флуоресцентного аналізу. Для статистичної обробки даних використовували кореляційний аналіз Пірсона. Активність аспартатамінотрансферази/аланінамінотрансферази та лужної фосфатази, рівень креатиніну, сечовини та тропоніну були вищими у пацієнтів із підтвердженим COVID-19. Значно вищі рівні тропоніну, D-димеру та С-реактивного протеїну виявлені у пацієнтів із тяжкою формою COVID-19. У цій групі пацієнтів спостерігали виражену позитивну кореляціюя між підвищеними рівнями D-димеру і феритину та рівнем С-реактивного протеїну. Зроблено висновок, що позитивний зв’язок між рівнями D-димеру, феритину та рівнем С-реактивного протеїну у пацієнтів можна розглядати як стабільний показник тяжкості перебігу COVID-19.
Характеристика системи згортання крові у пацієнтів із патологічним ожирінням
Д. С. Корольова1*, О. В. Горницька1, А. С. Лаврик2,
Н. М. Дружина1 , Н. Присяжна3, Т. М. Платонова1
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ;
3Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ;
*e-mail: d.korolova@gmail.com
Отримано: 18 квітня 2023; Виправлено: 05 травня 2023;
Затверджено: 07 вересня 2023; Доступно онлайн: 12 вересня 2023
Ожиріння – це складне порушення обміну речовин, яке супроводжується порушенням згортання крові, атеросклерозом і атеротромбозом. У даній роботі було визначено рівень фібриногену, розчинного фібрину, D-димеру, а також протеїну С у плазмі крові 24 пацієнтів із патологічним ожирінням (індекс маси тіла вище 40 кг/м2) для оцінки ризику протромботичного стану. Дослідження показало, що у біля 80% хворих суттєво підвищилася концентрація фібриногену, у 33% – розчинного фібрину, у 4 % – рівень D-димеру в плазмі крові порівняно з контролем. За результатами індивідуального аналізу високий рівень фібриногену та розчинного фібрину за зниженого протеїну С вказує на загрозу тромбозу, що потребує комплексної діагностики. Таким чином, одночасне кількісне визначення біомаркерів системи гемостазу в плазмі крові є впевненим способом прогнозування ризику тромботичних ускладнень у пацієнтів із патологічним ожирінням.
Валідація діагностичного алгоритму для моніторингу показників коагуляції у вагітних
Д. С. Корольова1, А. О. Павленко1, A. Алторай2, С. І. Жук3,
І. В. Ус3, Ю. О. Царик1, A. Шураньї2, В. О. Чернишенко1*
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2Медична школа імені Альберта Сент-Дьєрдья, Сегедський університет, Сегед, Угорщина;
3Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна;
*e-mail: bio.cherv@gmail.com
Отримано: 19 травня червня 2023; Виправлено: 05 червня 2023;
Затверджено: 07 червня 2023; Доступно онлайн: 11 липня 2023
Тромбози є одними з найнебезпечніших ускладнень вагітності. Тому важливе значення має підбір відповідних тестів і стандартизація методик точної діагностики стану системи зсідання крові. У цій роботі ми досліджували декілька молекулярних маркерів загрози внутрішньосудинного тромбоутворення та оцінювали функцію тромбоцитів у вагітних протягом терміну гестації. Ми провели незалежні вимірювання за тією ж методологією для різних когорт пацієнтів, вибраних у Києві (Україна) та в Сегеді (Угорщина). D-димер і розчинний фібрин вимірювали за допомогою медоту ELISA. Рівень протеїну С оцінювали за допомогою аналізу хромогенного субстрату. Концентрацію фібриногену вимірювали спектрофотометричним методом із використанням тромбіноподібного ферменту. Функціональну активність тромбоцитів оцінювали за допомогою агрегатометрії. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою тесту Краскела-Уолісса. Статистично достовірне підвищення концентрації фібриногену від першого до третього триместру вагітності було показано для обох досліджуваних когорт пацієнток (у середньому 5-6 мг/мл на третьому триместрі). Застосовані методи дозволили виявити ті ж тенденції зниження рівня протеїну С, а також появу помірних кількостей D-димеру (до 300 нг/мл) і розчинного фібрину (до 10-15 мкг/мл). Функціональна активність тромбоцитів була підвищена в першому триместрі вагітності та незначно знижувалася протягом наступних триместрів. Результати показали зміни в системі зсідання крові вагітних під час гестації з однаковою ефективністю незалежно від обраних когорт, часу та місця вимірювань. Застосування на практиці запропонованого алгоритму діагностики може дозволити оцінити ризик тромботичних ускладнень під час вагітності.
Загальний гемостатичний потенціал плазми крові та його зв’язок із молекулярними маркерами системи гемостазу в пацієнтів зі стенозом коронарної артерії
Н. B. Сторожук1, Л. В. Пирогова2, Т. М. Чернишенко2,
О. П. Костюченко2, Т. М. Платонова2, О. Б. Сторожук1,
Б. Г. Сторожук1, Г. К. Березницький2, Є. М. Макогоненко2*
1Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Україна;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: ymakogonenko@gmail.com
Отримано: 01 квітня 2021; Затверджнено: 22 вересня 2021
Вивчали зв’язок між показниками гемостатичного потенціалу та концентраціями молекулярних маркерів системи гемостазу: розчинного фібрину (sf), D-димеру (DD), фібриногену (Fg) та протеїну C (PC) в пацієнтів зі стенозом коронарної артерії через 6 місяців після стентування. У хворих було виявлено три напрями зміни стану системи гемостазу: збільшення фібринолітичної активності у ~18% пацієнтів; збільшення коагуляційної активності (В) у ~31% пацієнтів; підтримка балансу між згортанням і фібринолізом (А) в ~51% пацієнтів. У пацієнтів зі стенозом без ознак стенокардії продемонстровано сильну кореляцію за Пірсоном між часом напівлізису згустку та загальним гемостатичним потенціалом (ЗГП) (r = 0,75, P << 0,05), помірна залежність між концентраціями sf – D-димер (r = 0,67, P < 0,05), майже повний зв’язок між потенціалом згортання (ЗП) і ЗГП (r = 0,975, P << 0,05) та сильний зв’язок між ЗП і фібринолітичним потенціалом (ФП) (r = 0,80, P << 0,05). У пацієнтів із ознаками стабільної стенокардії виявлено майже повний зв’язок між концентрацією sf та D-димеру (r = 0,981, P << 0,05), ЗП і ЗГП (r = 0,979, P << 0,05) та сильний зв’язок між ЗП та ФП (r = 0,846, P << 0,05). Обговорюються можливі функціональні механізми зв’язку між цими параметрами.
D-димер як потенційний предиктор розвитку тромбоемболічних та кардіоваскулярних ускладнень у хворих на хронічну хворобу нирок
І. С. Михалойко1*, І. О. Дудар2, І. Я. Михалойко1, О. Я. Михалойко1
1ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», Україна;
2ДУ «Інститут нефрології НАМН України», Київ;
*e-mail: iralisn@gmail.com
Отримано: 13 лютого 2020; Затверджено: 30 червня 2020
Метою дослідження було оцінити зв’язок між рівнями D-димерів та різними біомаркерами ниркових захворювань для виявлення взаємозв’язку між гіперкоагуляцією та хронічною хворобою нирок (ХХН). Для вирішення поставленої мети нами було проведено одномоментне проспективне обсерваційне дослідження із залученням 140 пацієнтів із ХХН, які перебували на стаціонарному лікуванні в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні протягом 2018-2019 років, з них 100 (71,4%) хворих на гломерулонефрит і 40 (28,6%) на діабетичну нефропатію. Під час дослідження проведено стандартне обстеження хворих загальноклінічними, біохімічними та інструментальними методами. D-димер визначали кількісно за допомогою імуноензимного аналізу з використанням набору реагентів Getein Biotech (Китай). Всіх пацієнтів було поділено на дві групи за рівнем D-димерів: нормальний рівень D-димерів (< 0,5 мг/л) і високий рівень D-димерів (≥ 0,5 мг/л). Підвищений рівень D-димерів асоціюється з підвищеним віком хворих, зниженням швидкості клубочкової фільтрації, зниженим рівнем альбуміну крові, підвищеною добовою екскрецією протеїну та тенденцією до розвитку тромбоемболічних ускладнень, які виникли у хворих протягом року спостереження. Зроблено висновок, що D-димер є біологічним маркером, який здатен виявляти гіперкоагуляцію на ранній доклінічній стадії у хворих на ХХН, визначити пацієнтів із підвищеним ризиком кардіоваскулярних і тромбоемболічних подій, сприяти якнайшвидшому застосуванню в них антиагрегантної і антикоагулянтної терапії і, як наслідок, зменшувати смертність.
Загальний гемостатичний потенціал плазми крові і його зв’язок із деякими молекулярними маркерами системи гемостазу у хворих на хронічні захворювання нирок VD стадії
Б. Г. Сторожук1, Л. В. Пирогова2, Т. М. Чернишенко2,
О. П. Костюченко2, І. М. Колеснікова2, Т. М. Платонова2,
О. Б. Сторожук1, Л. О. Сторожук1, Г. К. Березницький2, П. Ю. Цап2,
О. О. Масенко2, Є. М. Макогоненко2, Е. В. Луговськой2
1Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Україна;
2Інститут біохімії ім О.В.Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: makogonenko@biochem.kiev.ua
Визначали величини загального, фібринолітичного потенціалу та потенціалу зсідання плазми крові за методом глобального потенціалу М. Blomback, а також величини концентрацій молекулярних маркерів системи гемостазу: розчинного фібрину (sf), D-димеру, фібриногену (Fg) і протеїну С (88 хворих, із них 52 – чоловіки, 36 – жінки). Показано, що активність системи гемостазу в жінок вірогідно вище, ніж у чоловіків. Розподіл хворих за трьома групами залежно від концентрації sf: менше норми – sf ≤ 3, близько норми – 3 < sf < 4 та більше норми – sf > 4 мкг/мл дозволив встановити підвищення значень параметрів гемостатичного потенціалу і концентрацій молекулярних маркерів залежно від концентрації sf у групах хворих. Парний кореляційний аналіз зв’язку між параметрами гемостатичного потенціалу та концентраціями молекулярних маркерів виявив збільшення сили зв’язку до сильного та дуже сильного між параметрами систем зсідання, фібринолізу і протеїну С за підвищення концентрації розчинного фібрину в плазмі крові хворих.
Винахідницька діяльність відділів структури і функції білка та молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. Частина ІІ. Вітчизняний прорив у дослідженні та діагностиці системи гемостазу людини
Н. Е. Луговська
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: nlugovsk@mail.ru
Науковцями відділів структури і функції білка та молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України під керівництвом акад. НАН України С. В. Комісаренка та чл.-кор. НАН України Е. В. Луговського було здійснено значний прорив в області дослідження механізмів полімеризації фібрину та утворення фібринового каркасу тромбів, а також в області створення вітчизняних діагностикумів для точної оцінки стану системи гемостазу людини та загрози тромбоутворення. Дослідниками одержано низку моноклональних антитіл (монАТ) до виділених антигенів: фібриногену, фібрину та D-димеру та при їх використанні як молекулярних зондів виявлено невідомі раніше центри полімеризації фібрину. Із застосуванням одержаних монАТ, що з високою афінністю та специфічністю реагують із головними маркерами стану системи гемостазу людини – фібриногеном, D-димером та розчинним фібрином, вперше в Україні розроблено методи та імунодіагностичні тест-системи для кількісного визначення фібриногену, розчинного фібрину та D-димеру в плазмі крові людини з метою діагностики стану системи гемостазу, виявлення передтромботичних станів, ДВЗ-синдрому, виявлення або виключення наявності тромбозів, а також для моніторингу антитромботичної й фібринолітичної терапії. Проведено успішну апробацію розроблених тест-систем та отримано державну реєстрацію для широкого їх впровадження в клініку. Представлені роботи в 2015 році удостоєні Державної Премії України в області науки і техніки.
Рівень загального гемостатичного потенціалу в плазмі крові донорів і пацієнтів із патологією
Л. В. Пирогова, Т. М. Чернишенко, І. М. Колеснікова, Т. М. Платонова,
Г. К. Березницький, Є. М. Макогоненко, Е. В. Луговськой
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: ymakogonenko@gmail.com
Досліджували величини потенціалу зсідання (ПЗ), загального гемостатичного (ЗГП) і фібринолітичного потенціалів (ФП) у плазмі крові донорів і хворих на інфаркт міокарда (ІМ), інсульт (Ін) і захворювання тазoстегнового суглоба (ЗТСС) за методом визначення глобального гемостазу M. Blomback. Зразки плазми крові хворих активували АЧТЧ реагентом за відсутності і в присутності t-PA. Було знайдено, що величини ПЗ, ЗГП і ФП у хворих по відношенню до таких у донорів становили відповідно за ІМ – за 78, 60 і 123%; за Ін – 157, 155 і 162%; за ЗТСС – 128, 131 і 124%. Відношення величин ПЗ/ФП, що вказувало на баланс активності зсідальної і фібринолітичної систем у плазмі крові донорів і хворих на ІМ, Ін та ЗТСС, становило відповідно 4,13, 2,5, 4,0 і 4,26, що свідчило про підвищений рівень активності фібринолізу за ІМ. Лаг-період зсідання плазми у хворих на ІМ, Ін і ЗТСС був довше відповідно у 2,3, 7,2 і 1,5 раза. Аналіз кореляції між величинами потенціалів системи гемостазу, одержаних in vitro, і концентраціями молекулярних маркерів системи гемостазу – розчинного фібрину і D-димеру, – що утворюються в плазмі крові in vivo за ІМ, Ін і ЗТСС, зв’язку між цими величинами не виявив.