Tag Archives: L-глутамінова кислота
Вплив L-глутамінової кислоти і N-ацетилцистеїну на біохімічні показники крові у щурів, які отримували CCl(4)
Н. О. Салига
Інститут біології тварин НААН України, Львів;
е-mail: ynosyt@yahoo.com
Отримано: 30 березня 2022; Виправлено: 19 травня 2023;
Затверджено: 05 червня 2023; Доступно онлайн: 20 червня 2023
Токсична органічна речовина CCl4 є добре відомою модельною сполукою для вивчення детоксикаційної функції печінки та розвитку оксидативного стресу. Метою дослідження було оцінити вплив введення L-глутамінової кислоти (L-Glu) і N-ацетилцистеїну (NAC) на параметри крові щурів за токсичної дії CCl4. Піддослідним самцям щурам Вістар внутрішньоочеревинно вводили CCl4, щурам групи CCl4/L Glu додатково вводили L-Glu (750 мг/кг), щури групи CCl4/NAC отримували NAC (150 мг/кг), а група CCl4/L-Glu/NAC – L-Glu (750 мг/кг) і NAC (150 мг/кг). Тривалість експерименту становила 24 год. У крові тварин, які отримували CCl4, спостерігали підвищений рівень пероксидів ліпідів, TBARS, триацилгліцеринів, холестерину та зниження активності глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, глутатіон-S-трансферази та вмісту GSH порівняно з контрольною групою без лікування. Показано, що після додаткового введення тваринам L-Glu або L-Glu/NAC, більшість досліджуваних показників була близька до контрольного рівня. Ці результати свідчать про те, що вищезазначені амінокислоти послаблювали CCl4-індукований оксидативний стрес у крові щурів.
Ефекти глутамінової кислоти та цистеїну на маркери оксидативного стресу в щурів
Н. О. Салига
Iнститут біології тварин НААН України, Львів;
е-mail: ynosyt@yahoo.com
Отримано: 07 травня 2020; Затверджено: 13 листопада 2020
Мета цієї роботи полягала в дослідженні антиоксидантних ефектів глутамінової кислоти (Glu) та цистеїну (Cys) на тлі епінефриніндукованого стресу (ЕРІ) в щурів. Тварин було розділено на п’ять груп: EPI, EPI/Glu, EPI/Glu/Cys, EPI/Cys, контрольна. Стрес зумовлювали введенням ЕРІ в дозі 1 мг/кг. Вміст відновленого глутатіону (GSH), активність антиоксидантних ензимів (GPx, GR, GST, G6PD) та вміст продуктів пероксидного окислення ліпідів визначали в тканинах міокарда та селезінки. Встановлено, що за епінефринового стресу в щурів підвищувався вміст продуктів пероксидного окислення ліпідів у міокарді та знижувався рівень GSH у тканинах міокарда та селезінки щурів. Спостерігалося підвищення активності GPx у селезінці лише в стресових тварин, при цьому була значно знижена активність GPx у груп щурів, які додатково отримували амінокислоти (Glu, Glu/Cys, Cys). Одержані результати свідчать про те, що активність GR за дії cтресу знижувалась у всіх досліджуваних групах щурів у тканині селезінки та у EPI та EPI/L-Cys груп щурів у тканині міокарда. У групи щурів Glu та Glu/Cys не спостерігали істотної різниці в досліджуваних параметрах. Дійшли висновку, що застосування Glu і Cys окремо або разом частково пом’якшує епінефриніндукований стрес у щурів.
Вплив L-глутамінової кислоти і піридоксину на виснаження рівня глутатіону і пероксидне окислення ліпідів, спричинені епінефриніндукованим стресом у щурів
Н. О. Салига
Iнститут біології тварин НААН України, Львів;
е-mail: ynosyt@yahoo.com
Метою роботи було дослідити і порівняти захисні ефекти L-глутамінової кислоти (L-Glu) як окремо, так і у поєднанні з піридоксином (L-Glu+Pyridoxine) за дії епінефриніндукованого стресу в щурів. Окреслено можливі зв’язки між змінами рівня відновленого глутатіону (GSH), активністю антиоксидантних ензимів і вмістом продуктів пероксидного окислення після введення вищезгаданих речовин та дії стресу в різних тканинах щурів. Показано, що внаслідок стресу вміст GSH істотно знижувався в усіх досліджуваних тканинах (за винятком нирок), в усіх тканинах також знижувалась активність глутатіонзалежних ензимів. У тварин, що додатково отримували L-Glu і L-Glu+Pyridoxine набагато менше змінювались досліджувані показники або не змінювались взагалі. Вміст продуктів пероксидного окислення (гідрорероксиди ліпідів (LOOH) і ТБК-активні продукти (TBARS)) у тканинах міокарда, печінки та нирок у тварин, що зазнали стресу, був вірогідно вищим порівняно з контролем, тоді як у тварин, що додатково отримували L-Glu і L-Glu+Pyridoxine, вміст LOOH у тканинах нирок, селезінки та печінки і вміст TBARS у тканинах селезінки, печінки та міокарда був майже на рівні контрольних значень. Одержані результати свідчать про те, що L-Glu і L-Glu+Pyridoxine можуть пом’якшувати та пригнічувати гострий стрес у щурів.
Активність глутатіонової системи антиоксидантного захисту в щурів за дії L-глутамінової кислоти
Н. О. Салига
Інститут біології тварин НААН, Львів, Україна;
е-mail: ynosyt@yahoo.com
Дані щодо впливу глутамінової кислоти (L-Glu), яка є однією з трьох амінокислот-попередників глутатіону на організм тварин є доволі суперечливими, тому дослідження у цьому напрямі залишаються актуальними. Метою наших досліджень було з’ясувати як впливає додаткове введення L-Glu на активність глутатіонової ланки антиоксидантного захисту та на вміст продуктів пероксидного окислення ліпідів у різних органах і тканинах щурів. Досліджено вплив додаткового введення до раціону L-Glu (285 і 715 мг/кг) на активність антиоксидантних ензимів та інтенсивність пероксидних процесів у різних тканинах щурів. Показано, що в печінці, селезінці та нирках щурів, які отримували 715 мг/кг L-Glu зростає вміст GSH та активність глутатіонпероксидази. У тканинах тварин, які отримували L-Glu виявлено зниження вмісту гідропероксидів ліпідів та ТБК-активних продуктів. Показано, що збагачення раціону щурів L-Glu протягом 30 діб приводило до змін активності глутатіонової ланки антиоксидантного захисту та інтенсивності пероксидного окислення ліпідів. Істотніші зміни цих показників спостерігали в тварин, які отримували 715 мг/кг L-Glu до раціону.