Tag Archives: N-стеароїлетаноламін
Вплив N-стеароїлетаноламіну на активність ензимів антиоксидантного захисту, вміст продуктів пол і нітрит-аніона в плазмі крові та печінці щурів з індукованою інсулінорезистентністю
О. В. Онопченко, Г. В. Косякова, Т. М. Горідько,
А. Г. Бердишев, О. Ф. Мегедь, Н. М. Гула
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: onop.89.av@mail.ru
У роботі досліджено вплив N-стеароїлетаноламіну (NSE) на вміст продуктів пероксидного окислення ліпідів, активність ензимів антиоксидантного захисту та вміст нітрит-аніона в плазмі крові та печінці щурів з індукованою інсулінорезистентністю. Інсулінорезистентний стан (ІР-стан) індукували довготривалим жировим навантаженням (відсоток жиру в загальному раціоні щурів складав 58%) протягом 6 місяців у комбінації з одноразовою ін’єкцією стрептозотоцину (15 мг/кг маси тіла). Наявність ІР-стану в тварин визначали за результатами глюкозотолерантного тесту та вмісту інсуліну в плазмі крові. Показано, що за ІР-стану в печінці щурів зростає рівень продуктів ПОЛ, знижується активність супероксиддисмутази та каталази, тоді як активність глутатіонпероксидази істотно зростає. Також у цієї групи щурів виявлено вірогідне зниження вмісту нітрит-аніона в плазмі крові та печінці відносно значень у тварин контрольної групи. Введення протягом двох тижнів перорально водної суспензії NSE в дозі 50 мг/кг маси тіла щурам з індукованим ІР-станом сприяє зростанню активності супероксиддисмутази, каталази та ще більшому зростанню активності глутатіонпероксидази. При цьому відбувається зниження інтенсивності процесів ПОЛ. За дії NSE виявлено нормалізацію вмісту стабільного метаболіту оксиду азоту – нітрит-аніона як у плазмі крові, так і в печінці щурів з ІР-станом. Таким чином, застосування NSE відновлює про-/антиоксидантний баланс та сприяє нормалізації вмісту нітрит-аніона в плазмі крові та печінці щурів з ІР-станом.
Вплив N-стеароїлетаноламіну на вміст холестеролу, карбонільованих протеїнів та склад жирних кислот у печінці щурів з інсулінорезистентністю, спричиненою аліментарним ожирінням
О. В. Онопченко, Г. В. Косякова, О. Ф. Мегедь, В. М. Клімашевський, Н. М. Гула
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: onop.89.av@mail.ru
В роботі було досліджено вплив N-стеароїлетаноламіну на склад вільних жирних кислот, вміст холестеролу та рівень карбонільованих протеїнів у печінці щурів з експериментальною інсулінорезистентністю (ІР). Розвиток ІР спричинювали шляхом довготривалого жирового навантаження (вміст ліпідів 58% від загального раціону) в комбінації з одноразовою ін’єкцією стрептозотоцину (15 мг/кг маси тіла). Результати ліпідного аналізу показали зростання вмісту вільного та істотне зниження естерифікованого холестеролу в печінці щурів за ожиріння. Виявлено зниження рівня поліненасичених жирних кислот, значне збільшення мононенасичених жирних кислот. Також показано зростання вмісту протеїнових карбонілів внаслідок дисбалансу ліпідного складу печінки в умовах аліментарного ожиріння. Введення NSE (50 мг/кг маси тіла) протягом двох тижнів сприяло зниженню вмісту вільного холестеролу, зростанню його естерифікованої фракції та зменшенню вмісту олеїнової кислоти в печінці щурів з ІР. Виявлено зниження вмісту продуктів окисної модифікації протеїнів у печінці щурів за дії NSE, що може мати позитивний вплив на функціональну активність трансмембранних протеїнів за ІР, індукованої ожирінням.
Органоспецифічні антитоксичні ефекти N-стеароїлетаноламіну в самців мишей з карциномою Льюїс в умовах інтоксикації доксорубіцином
Є. А. Ґудзь, Н. М. Гула, Т. М. Горідько, Ю. М. Башта, А. І. Воєйков
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: ngula@biochem.kiev.ua
За введення доксорубіцину мишам із карциномою Льюїс в тканинах серця печінки та нирок виявлено органоспецифічні антитоксичні ефекти N-стеароїлетаноламіну (NSE), залежні від його концентрації. Введення доксорубіцину мишам-самцям призводить до зростання рівня сечовини та креатиніну, а також активації аланінамінотрансферази в плазмі крові. Введення NSE нормалізує ці показники до їх рівня в інтактних тварин. У тканині серця доксорубіцин чинить різноспрямовані ефекти на активність антиоксидантних ензимів, зокрема зменшує рівень активності каталази та підвищує активність супероксиддисмутази. Введення NSE ці показники приводить до норми. Встановлено, що розвиток пухлини спричинює зростання активності глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази. Введення NSE нормалізує активність зазначених ензимів. Доксорубіцин зумовлює збільшення активності каталази в нирках мишей-пухлиноносіїв, NSE запобігає підвищенню активності згаданого ензиму. Перебіг онкологічного процесу призводить до зростання рівня активності каталази в тканині печінки мишей-пухлиноносіїв, введення NSE знижує активність цього ензиму до показників норми.
Вплив N-стеароїлетаноламіну на рівень 11-оксикортикостероїдів, цитокінів IL-1β, IL-6 та TNFα в щурів за неспецифічного запалення при термічному опіку шкіри
О. Д. Жуков, А. Г. Бердишев, Г. В. Косякова, В. М. Клімашевський,
Т. М. Горідько, О. Ф. Мегедь, Н. М. Гула
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ ;
e-mail: joblipids@hotmail.com
На моделі неспецифічного запалення за термічного опіку шкіри в щурів досліджували механізми протизапальної дії насиченого N-ацилетаноламіну – N-стеароїлетаноламіну (NSE). Результати досліджень показали, що NSE у разі його застосування у вигляді аплікації водної суспензії в концентрації 10мг/мл на ушкоджену ділянку шкіри щоденно протягом 12 днів значно прискорює процес загоєння опікової рани. При цьому NSE запобігає зростанню вмісту 11-оксикортикостероїдів у крові щурів з опіком. Також виявлено значне зниження вмісту цитокінів IL-1β, IL-6 та TNFα за дії NSE, що може бути одним із механізмів його протизапальної дії.
Вплив N-стеароїлетаноламіну на фосфоліпідний склад печінки щурів з інсулінорезистентністю, спричиненою аліментарним ожирінням
О. В. Онопченко, Г. В. Косякова, Т. М. Горідько, В. М. Клімашевський, Н. М. Гула
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: onop.89.av@mail.ru
На моделі інсулінорезистентності (ІР) в щурів, спричиненої розвитком аліментарного ожиріння, вивчали вплив N-стеароїлетаноламіну на вміст фосфоліпідів печінки та їхній жирнокислотний склад. Результати проведених досліджень показали, що довготривале жирове навантаження спричинює дисбаланс у складі основних фосфоліпідів печінки і є одним із факторів розвитку ІР в щурів. Зокрема, виявлено вірогідне зростання вмісту фосфатидилхоліну, фосфатидилетаноламіну та значне зниження вмісту лізофосфатидилхоліну, сфінгомієліну, дифосфатидилгліцеролу, фосфатидилінозитолу, фосфатидилсерину. Розвиток ожиріння характеризується істотними змінами жирнокислотного складу фосфоліпідів печінки щурів, а саме: зростанням вмісту моноєнових (ерукової, нервонової, олеїнової), полієнових (ейкозатриєнової, докозатриєнової, арахідонової) жирних кислот та вірогідним зниженням рівня дієнових. Введення N-стеароїлетаноламіну (50 мг/кг маси тіла протягом 2 тижнів) сприяє нормалізації рівня індивідуальних фосфоліпідів в печінці щурів з ІР, що корелює зі зниженням вмісту інсуліну плазми крові та підвищенням чутливості до нього. За дії NSE спостерігається нормалізація жирнокислотного складу фосфоліпідів, що може бути пов’язано з його модулювальною дією на активність основних десатураз. З огляду на те, що дисбаланс фосфоліпідного складу печінки щурів, спричинений аліментарним ожирінням, зумовлює серйозні метаболічні зміни, пов’язані з розвитком ІР, його компенсація за дії NSE може сприяти відновленню інсулінового сигналінгу, пригніченню розвитку ожиріння та діабету 2-го типу, за рахунок послаблення ІР.
Вплив N-стеароїлетаноламіну на ліпідний склад плазми крові щурів з експериментальною інсулінорезистентністю
О. В. Онопченко, Г. В. Косякова, В. М. Клімашевський, Н. М. Гула
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: onop.89.av@mail.ru
На моделі інсулінорезистентності (ІР), індукованої довготривалим жировим навантаженням із переважним вмістом насичених та мононенасичених жирів, було вивчено вплив N-стеароїлетаноламіну (NSE) на склад вільних жирних кислот (ВЖК), ліпопротеїновий спектр плазми крові та вміст прозапального цитокіну TNFα в організмі щурів. За результатами проведених досліджень встановлено зростання рівня мононенасичених ВЖК (18:1n-9) та зниження поліненасичених ВЖК (20:4n-6) у плазмі крові щурів за експериментальної ІР. Ці процеси супроводжувались збільшенням вмісту цитокіну TNFα та значними змінами у ліпопротеїновому профілі плазми крові. Зокрема, зафіксовано зниження вмісту холестеролу ліпопротеїнів високої щільності (ЛВЩ), зростання холестеролу ліпопротеїнів низької (ЛНЩ) та дуже низької щільності (ЛДНЩ). Введення NSE щурам з індукованою ожирінням ІР сприяло відновленню рівня моно- та поліненасичених ВЖК, зростанню вмісту холестеролу ЛВЩ та зниженню – холестеролу ЛНЩ. Крім того, за ІР в щурів, які отримували NSE, показана нормалізація рівня TNFα в сироватці крові. Одержанні результати свідчать про відновлення за дії NSE ліпідного профілю плазми крові щурів з ІР, індукованою аліментарним ожирінням. Оскільки ліпідний спектр плазми крові відображає метаболізм ліпідів у цілому, встановлений ефект NSE може мати певне значення для попередження ускладнень, пов’язаних із розвитком ІР.