Tag Archives: протеїн С
Вплив С(60) фулерену на функціональну активність gastrocnemius muscle щура упродовж його регенерації після відкритої травми
Д. М. Ноздренко1, O. О. Гончар2, Н. Є. Нурищенко1, В. О. Стецька1,
T. Ю. Матвієнко1, Я. В. Степанюк3, К. І. Богуцька1, Ю. І. Прилуцький1*
1ННЦ «Інститут біології та медицини»,
Київський національній університет імені Тараса Шевченка, Україна;
2Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ;
3Медичний факультет, Волинський національний університет
імені Лесі Українки, Луцьк, Україна;
*e-mail: prylut@ukr.net
Отримано: 05 вересня 2024; Виправлено: 14 жовтня 2024;
Затверджено: 21 листопада 2024; Доступно онлайн: 17 грудня 2024
Відкриті травми є одними з найпоширеніших травм скелетних м’язів. Мета дослідження – оцінити вплив щоденного перорального введення водного розчину С60 фулерену (C60ВРФ) у дозі 1 мг/кг на відновлення функціональної активності скелетних м’язів щурів на 5, 10 і 15 добу після ініціації відкритої травми. Самців щурів Wistar випадковим чином розділили на три групи по 12 тварин у кожній: контрольну, із ушкодженням м’язів і ушкодженням м’язів+C60ВРФ. На ізольованому gastrocnemius muscle робили поперечний розтин глибиною 1 мм. М’язові еференти стимулювали електричними імпульсами, які генерувалися за допомогою генератора тензометричної установки. У крові щурів визначали вміст С-реактивного протеїну, креатиніну, лактату, відновленого глутатіону та активність каталази та супероксиддисмутази. Згідно з отриманими даними, застосування C60ВРФ сприяє відновленню функціональної активності ушкодженого м’яза, що підтверджено значним збільшенням імпульсу сили gastrocnemius muscle, ослабленням запалення і розвитку втоми та нормалізацією про- та антиоксидантного балансу в процесі регенерації.
Характеристика системи згортання крові у пацієнтів із патологічним ожирінням
Д. С. Корольова1*, О. В. Горницька1, А. С. Лаврик2,
Н. М. Дружина1 , Н. Присяжна3, Т. М. Платонова1
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ;
3Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ;
*e-mail: d.korolova@gmail.com
Отримано: 18 квітня 2023; Виправлено: 05 травня 2023;
Затверджено: 07 вересня 2023; Доступно онлайн: 12 вересня 2023
Ожиріння – це складне порушення обміну речовин, яке супроводжується порушенням згортання крові, атеросклерозом і атеротромбозом. У даній роботі було визначено рівень фібриногену, розчинного фібрину, D-димеру, а також протеїну С у плазмі крові 24 пацієнтів із патологічним ожирінням (індекс маси тіла вище 40 кг/м2) для оцінки ризику протромботичного стану. Дослідження показало, що у біля 80% хворих суттєво підвищилася концентрація фібриногену, у 33% – розчинного фібрину, у 4 % – рівень D-димеру в плазмі крові порівняно з контролем. За результатами індивідуального аналізу високий рівень фібриногену та розчинного фібрину за зниженого протеїну С вказує на загрозу тромбозу, що потребує комплексної діагностики. Таким чином, одночасне кількісне визначення біомаркерів системи гемостазу в плазмі крові є впевненим способом прогнозування ризику тромботичних ускладнень у пацієнтів із патологічним ожирінням.
Загальний гемостатичний потенціал плазми крові і його зв’язок із деякими молекулярними маркерами системи гемостазу у хворих на хронічні захворювання нирок VD стадії
Б. Г. Сторожук1, Л. В. Пирогова2, Т. М. Чернишенко2,
О. П. Костюченко2, І. М. Колеснікова2, Т. М. Платонова2,
О. Б. Сторожук1, Л. О. Сторожук1, Г. К. Березницький2, П. Ю. Цап2,
О. О. Масенко2, Є. М. Макогоненко2, Е. В. Луговськой2
1Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Україна;
2Інститут біохімії ім О.В.Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: makogonenko@biochem.kiev.ua
Визначали величини загального, фібринолітичного потенціалу та потенціалу зсідання плазми крові за методом глобального потенціалу М. Blomback, а також величини концентрацій молекулярних маркерів системи гемостазу: розчинного фібрину (sf), D-димеру, фібриногену (Fg) і протеїну С (88 хворих, із них 52 – чоловіки, 36 – жінки). Показано, що активність системи гемостазу в жінок вірогідно вище, ніж у чоловіків. Розподіл хворих за трьома групами залежно від концентрації sf: менше норми – sf ≤ 3, близько норми – 3 < sf < 4 та більше норми – sf > 4 мкг/мл дозволив встановити підвищення значень параметрів гемостатичного потенціалу і концентрацій молекулярних маркерів залежно від концентрації sf у групах хворих. Парний кореляційний аналіз зв’язку між параметрами гемостатичного потенціалу та концентраціями молекулярних маркерів виявив збільшення сили зв’язку до сильного та дуже сильного між параметрами систем зсідання, фібринолізу і протеїну С за підвищення концентрації розчинного фібрину в плазмі крові хворих.
Вплив активатора протеїну С на загальний гемостатичний потенціал плазми крові за ендопротезування тазостегнового суглоба
А. М. Рубленко2, Л. П. Урвант1, Є. М. Макогоненко1, Т. М. Платонова1, П. Ю. Цап1, Т. М. Чернишенко1, І. М. Колеснікова1, В. О. Фіщенко2, Е. В. Луговськoй1
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: makogonenko@biochem.kiev.ua;
2Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Україна
У роботі представлено метод визначення загального гемостатичного потенціалу (ЗГП) (overall haemostasis potential) плазми крові, що дозволяє швидко і кількісно охарактеризувати баланс між системами зсідання крові і фібринолізу. Метод базується на аналізі кривої залежності величини поглинання світла згустком при 350 нм від часу, яка реєструє утворення і руйнування згустку в плазмі крові у присутності тромбопластину і t-PA. Метод дозволяє визначити три параметри системи згортання (час, швидкість утворення і максимальну мутність згустку), і три параметри системи фібринолізу (час напів- і повного руйнування згустку, його максимальну швидкість), а також інтегральну характеристику – площу під кривою, що характеризує розмір і час існування згустку, – і виражає ЗГП плазми крові. Показано, що величина ЗГП плазми хворих більша за таку у донорів у 3,8 раза, що погоджується з підвищеним рівнем фібриногену (4,25 мг/мл), розчинного фібрину (50 мкг/мл), D-димеру (630 нг/мл) і незначним зниженням активності активованого протеїну С (АРС) (93%) у хворих. Активатор РС (АсРС) зменшує величину ЗГП плазми крові донорів і хворих відповідно у 1,6 і 3,7 раза. Додавання АсРС у плазму донорів збільшує амідазну активність тромбіну і АРС і не впливає на таку плазміну. Припускається, що дія АсРС на ЗГП опосередкована утворенням АРС, який сприяє зменшенню рівня інгібіторів TAFI і PAI-1 у досліджуваній плазмі.
Рекомбінантні одноланцюгові варіабельні фрагменти антитіл (scFv) проти Pro(144)-Leu(155) ділянки протеїну С людини
О. С. Олійник, К. О. Паливода, Н. Е. Луговська,
Д. В. Колибо, Е. В. Луговськой, С. В. Комісаренко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: lenaoliinyk@mail.ru
Метою роботи було одержати рекомбінантні одноланцюгові варіабельні фрагменти антитіл (scFv) проти протеїну С людини, ключового компонента антикоагуляційної системи крові. Для цього було синтезовано пептид, що імітує послідовність Pro144-Leu155 протеїну С, та сконструйовано бібліотеку scFv антитіл миші, імунну до цього пептиду. Методом фагового дисплею зі сконструйованої бібліотеки відібрано scFv 9Е, специфічні до протеїну С. Константа дисоціації scFv 9Е становила 2∙10-9 М. Показано, що scFv 9Е можуть застосовуватись для визначення протеїну С в імуноензимному аналізі та імуноблотингу. Відібрані scFv у подальшому можуть бути використані в дослідженнях протеїну С, а також для розробки методу кількісного визначення протеїну С у плазмі крові людини.