Category Archives: Uncategorized
Метаболічні ефекти проростків броколі у мишей з ожирінням, спричиненим кафетерійною їжею
М. В. Іваночко, Т. Р. Дмитрів, І. М. Яцків, М. М. Байляк, В. І. Лущак*
Кафедра біохімії та біотехнології, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна;
*e-mail: volodymyr.lushchak@cnu.edu.ua
Отримано: 05 липня 2025; Виправлено: 29 вересня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Проростки броколі (ПБ) є багатими на біоактивні сполуки з встановленими антиоксидантними та протизапальними властивостями. У цьому дослідженні кафетерійна їжа (КЇ) використовувалася як модель для вивчення спричиненого харчуванням ожиріння у тварин. Метою дослідження було оцінити вплив харчових добавок із ПБ на метаболічні параметри у мишей середнього віку чоловічої статі, яких годували кафетерійною їжею (КЇ), що містила (за масою) солодкий арахіс (28%), молочний шоколад (28%) і шоколадні крекери (11%). Мишей годували КЇ протягом 20 тижнів, після чого брали кров, евтаназували мишей, збирали та зважували печінку і жирову тканину. Рівень глюкози, триацилгліцеридів (ТАГ) та холестерину визначали за допомогою діагностичного набору (Reagent, Дніпро, Україна), а рівень IL-1β – методом ELISA. Активність параоксонази (PON) в крові визначали шляхом моніторингу утворення p-нітрофенолу. Миші, яких годували виключно КЇ, отримували більше калорій з їжею без значного збільшення маси тіла, але мали більшу масу печінки, гіперглікемію, гіпертригліцеридемію та нижчу активність PON порівняно з мишами, яких годували стандартним раціоном. Споживання ПБ (2,5, 5 або 10% маси) з КЇ запобігало підвищенню рівня ТАГ і зберігало активність PON. Однак споживання ПБ у вищих дозах (5 і 10%) збільшувало накопичення вісцерального жиру і ще більше підвищувало рівень глюкози в крові. Проте споживання ПБ із стандартним раціоном знижувало рівень ТАГ та маркерів запалення в крові, не впливаючи на розподіл жирової тканини. Ці результати вказують на подвійну роль ПБ у регуляції метаболізму: хоча проростки броколі є корисними для зниження маркерів окислення та запалення, ПБ можуть сприяти вісцеральному ожирінню та глікемічному дисбалансу.
Рівень ангіотензину, фактору росту ендотелію судин та каспази-3 у сироватці крові студентів, які курять
I. A. A. K. Al-Samarai1, A. J. Al Samer1, H. N. Mohammed2
1Department of Applied Chemistry, College of Applied Science,
University of Samarra, Saleh Aden, Iraq;
2Department of Biotechnology, College of Applied Science,
University of Samarra, Saleh Aden, Iraq;
*e-mail: israa.a@uosamarra.edu.iq
Отримано: 18 липня 2025; Виправлено: 18 вересня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудень 2025
Куріння сигарет наразі вважається поширеною звичкою серед студентів університетів через психологічні, соціальні та поведінкові чинники. Вважається, що куріння погіршує роботу ренін-ангіотензинової системи, регуляцію артеріального тиску, функцію ендотелію та життєздатність клітин, особливо в легенях та судинах. Метою дослідження було оцінити рівень ангіотензину, фактору росту ендотелію судин (VEGF), каспази-3 та активність антиоксидантів глутатіон-S-трансферази (GST) і супероксиддисмутази (SOD) у сироватці крові студентів університету Самарра (Ірак). Дослідження тривало з 20 лютого 2025 року по 20 квітня 2025 року і охоплювало 100 студентів-чоловіків віком 18-28 років. Перша група складалася з 30 студентів-некурців, а друга – з 70 студентів, які щодня викурювали від 60 до 100 сигарет. Результати показали значне підвищення рівнів ангіотензину, VEGF та каспази-3, виміряних методом ELISA, а також значне зниження активності GST та SOD у сироватці крові студентів-курців порівняно з некурцями. Виявлено високу негативну кореляцію між рівнем ангіотензину, активністю GST і SOD як у курців, так і у некурців, а також позитивну кореляцію між рівнем ангіотензину і каспази-3 у курців, що вказує на перспективність використання досліджуваних параметрів як індикаторів розвитку негативних ефектів, спричинених курінням.
Профіль запальних цитокінів та маркери окисного стресу в сироватці крові щурів-альбіносів за введення фактору інгібування міграції макрофагів
N. T. Guliyeva1, S. V. Guliyeva2*, R. A. Akhundov2, N. R. Jabbarova3, T. A. Eyvazov2
1Department of Cytology, Embryology and Histology,
Azerbaijan Medical University, Baku, Azerbaijan;
2Research Center, Azerbaijan Medical University, Baku, Azerbaijan;
3Department of Health Care Organization,
Azerbaijan Medical University, Baku, Azerbaijan;
*e-mail: quliyevasevda789@gmail.com
Отримано: 09 липня 2025; Виправлено: 28 серпня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Фактор інгібування міграції макрофагів (MIF) це плейотропний цитокін, який бере участь у регуляції запалення, імунних реакцій та окисно-відновного гомеостазу. Однак його метаболічні ефекти в експериментальних моделях залишаються недостатньо вивченими. Метою роботи було оцінити вплив рекомбінантного MIF на профіль цитокінів, маркери антиоксидантного захисту та показники ПОЛ у різні періоди часу після його одноразового внутрішньочеревного введення щурам-альбіносам. Тварин було поділено на контрольну групу (n = 20) та три експериментальні групи (n = 10 у кожній), які оцінювали після введення MIF (10 мкг/кг маси тіла) через 2, 3 та 14 днів, відповідно. У зразках сироватки визначали рівні IL-6, IL-10, TNF-α, IL-4, антиоксидантних маркерів та продуктів ПОЛ за допомогою ELISA та стандартних біохімічних методів. Показано, що введення MIF індукувало прозапальні та прооксидантні ефекти залежно від часу. Ранні компенсаторні протизапальні відповіді характеризувалися підвищенням рівня IL-10 та зниженням рівня IL-6. Однак на пізніших стадіях (3 та 14 день) підвищення рівня IL-6 та TNF-α, а також пригнічення IL-4 вказували на перехід до хронічного запалення. Антиоксидантні параметри поступово знижувалися, з максимальним пригніченням, що спостерігалося на 14-й день. Разом з тим, значне накопичення продуктів ПОЛ підтвердило тривалий оксидативний стрес і пошкодження мембран. Ці результати свідчать про потенціал MIF як фармакологічної мішені для лікування хронічних запальних і метаболічних порушень.
Очиcтка та фізико-хімічні властивості протеази Bacillus sp. L9 з фібрин(оген)олітичною активністю
О. В. Гудзенко1*, Л. Д. Варбанець1, В. О. Чернишенко2, Є. М. Стогній2
1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: alena.gudzenko81@gmail.com
Отримано: 18 вересня 2025; Виправлено: 13 жовтня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Раніше нами із сухої трави прибережної зони Кінбурнської коси було виділено ряд штамів Bacillus sp., які можуть бути перспективними для подальших досліджень як продуценти протеаз із фібринолітичною та фібриногенолітичною активністю. Метою роботи було виділення, очищення та вивчення властивостей фібрин(оген)ази зі штаму Bacillus sp. L9. Препарат ензиму було виділено з супернатанту культуральної рідини Bacillus sp. L9. Вихід очищеного ензиму становив 1,8%, питома фібриногенолітична та фібринолітична активності становили 483 та 383 од/мг протеїну відповідно, молекулярна маса ензиму становила близько 40 кДа, оптимум pH 8,0, термооптимум 40°C. Фібрин(оген)аза Bacillus sp. L9 є сериновою протеазою, в активному центрі якої знаходиться карбоксильна група С-кінцевої (аспарагінової або глютамінової) амінокислоти. На деякій відстані від активного центру локалізовано сульфгідрильні групи, які не беруть участь в каталізі, але відіграють важливу роль в підтриманні каталітично активної конформації протеїнової молекули. Ензим з Bacillus sp. L9 гідролізував молекули фібрину значно повільніше, ніж фібриногену, та виявляв найбільшу специфічність у гідролізі зв’язків, утворених Аα-ланцюгом фібриногену. За специфічністю дії на фібриноген, ензим був ідентифікований як α-фібриноген(оген)аза.
Ідентифікація K(+)-каналів різних підтипів у мітохондріях міометрія щурів із використанням модуляторів K(+)-каналів
М. В. Рудницька, Г. В. Данилович*, М. Р. Павлюк, Ю. В. Данилович
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: danylovychhanna@ukr.net
Отримано: 17 липня 2025; Виправлено: 25 вересня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Іони калію регулюють транспорт Са2+ в мітохондріях, величину електричного потенціалу внутрішньої мітохондрійної мембрани, перебіг метаболічних процесів у матриксі та осморегуляцію. Метою досліджень було ідентифікувати різні підтипи K+-каналів у мітохондріях міометрія щурів. Ізольовані мітохондрії одержували з міометрія невагітних щурів лінії Вістар методом диференційного центрифугування. Акумуляцію іонів калію вивчали методом спектрофлуориметрії за допомогою K+-чутливого флуоресцентного зонду PBFI-АМ. Мітохондрії міометрія ефективно акумулювали іони калію в діапазоні концентрацій 25-150 мМ. У разі заміни іонів К на холін в еквімолярних концентраціях зростання флуоресценції зонда PBFI не спостерігали. У присутності інгібітора потенціал-керованих K+-каналів 4-амінопіридину, блокаторів Са2+-залежних K+-каналів харібдотоксину або паксиліну, інгібіторів мітоKАТР глібенкламіду, 5-гідроксидеканоєвої кислоти або АТР спостерігали суттєве зниження флуоресцентного сигналу від PBFI. Водночас використання специфічних активаторів Са2+-залежних K+-каналів NS11021 та NS1619, а також специфічного щодо мітоKАТР кромакаліму супроводжувалося підвищенням акумуляції K+ в мітохондрії. Ефективність акумуляції K+ зростала за додавання 25-100 мкМ Са2+ у присутності 4-амінопіридину та АТР. Одержані результати свідчать на користь наявності в мітохондріях міометрія крім мітоKАТР, потенціал-керованих та Са2+-залежних підтипів K+-каналів, а також системи H+-K+-обміну.
Відповідь клітин людини на електромагнітні хвилі радіо- та мікрохвильових частот
С. І. Сушельницький
Oranta CancerDiagnostics AB, Uppsala, Sweden;
e-mail: serhiy8085@gmail.com
Отримано: 23 червня 2025; Виправлено: 17 серпня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Клітини людини як генерують, так і поглинають електромагнітні хвилі (ЕМХ), але інформація щодо сприйняття та відповідь на дію ЕМХ із різними частотами Гц все ще є розрізненою. Дані про вплив радіочастот (РЧ) та мікрохвиль (МХ) є суперечливими: від шкідливого для здоров’я людини до перспективного застосування в новітній діагностиці та лікуванні захворювань, наприклад, раку. В огляді висвітлюються як новітні досягнення у з’ясуванні молекулярних механізмів впливу РЧ та МХ, так і напрямки їх практичного застосування у людей.
Про відділ молекулярної імунології, або чому важливо вивчати імунологічні процеси на молекулярному рівні
С. В. Комісаренко, С. І. Романюк
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: sirparnas@gmail.com
Отримано: 26 серпня 2025; Виправлено: 03 жовтня 2025;
Затверджено: 30 жовтня 2025; Доступно онлайн: 30 грудня 2025
Підбито підсумки роботи відділу молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України у 1975–2025 роках. Детально розглянуто результати досліджень, присвячених вивченню механізмів функціонування та ролі нікотинових ацетилхолінових рецепторів (нАХР), що експресуються у лімфоцитах, у розвитку запалення, зокрема, за хвороби Альцгеймера, COVID-19 і постковідного синдрому; математичному моделюванню процесів взаємодії поліреактивних імуноглобулінів (ПРІГ) з антигенами та з’ясуванню біологічної ролі цих антитіл; вивченню антигенних, імуногенних та імунобіологічних властивостей протеїнів, зокрема рекомбінантних, які можуть бути перспективними компонентами діагностичних тест-систем і вакцин нового покоління для боротьби з інфекційними захворюваннями дихальних шляхів (кашлюком, дифтерією, туберкульозом, COVID-19 тощо) і пошуку можливостей створення терапевтичних препаратів на основі рекомбінантних протеїнів (у тому числі scFv-антитіл), вітамінних комплексів та інших складників для лікування захворювань людини. Крім того, відзначено важливу роль проведення роботи щодо поширення знань з біобезпеки, біозахисту та біоетики в Україні, а також розглянуто перспективи розвитку відділу молекулярної імунології в контексті сучасних викликів і можливостей, зокрема, розвитку нових біотехнологій.
Ключові слова: нікотиновий ацетилхоліновий рецептор (нАХР), запалення, рекомбінантні протеїни, дифтерійний токсин (ДТ), фактор росту HB-EGF, антитіла, діагностика та профілактика інфекційних захворювань, терапевтичні препарати, біобезпека.