Category Archives: Uncategorized
Показники функції печінки та нирок, рівень цитокінів і пухлинних біомаркерів у сироватці крові пацієнтів із гепатитом С і гепатоцелюлярною карциномою
Othman A. Othman, Mahmoud Fadl Bakr*
Biochemistry Division, Chemistry Department, Faculty of Science,
Minia University, 61519, El-Minia, Egypt;
*e-mail: mahmoud.fadl@mu.edu.eg
Отримано: 02 березня 2025; Виправлено: 27 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Вірус гепатиту С (HCV) спрямовано вражає печінку і спричиняє стійку інфекцію, яка часто уникає імунної системи, що призводить до хронічної печінкової недостатності, захворювань нирок і HCV-асоційованої гепатоцелюлярної карциноми (HCC). Метою цього дослідження було оцінити показники функції печінки і нирок, рівень запальних цитокінів і пухлинних маркерів у пацієнтів із HCV-позитивним хронічним гепатитом і HCV-асоційованою HCC порівняно з пацієнтами з HCV і контролем. У дослідженні брали участь 156 осіб, розділених на чотири групи: контрольна група – 27 здорових осіб; група HCV – 45 пацієнтів з HCV (підтверджено методом ПЛР); група HCC – 42 пацієнти з HCC (підтверджено рентгенологічними дослідженнями та лабораторними тестами); група HCV+HCC – 42 пацієнти з HCV і HCC (HCV-позитивний хронічний гепатит з HCC). Використовували звичайні клінічні тести для дослідження функції нирок і печінки. Рівень IL-6, IL-1B, TNF-α і пухлинних маркерів карциноембріонального антигену (CEA), вуглеводного антигену 19-9 (CA19-9) і альфа-фетопротеїну (AFP) досліджували методом ELISA. Результати показали значне підвищення активності ALT, ALP, AST, рівня сечової кислоти, сечовини і креатиніну за значного зниження рівня альбуміну в групах HCC і HCV+HCC порівняно з пацієнтами з груп HCV і контролем. Відзначено підвищення рівнів досліджуваних пухлинних маркерів і цитокінів у групах HCC і HCV+HCC, з найбільшими значеннями в останній. Отримані дані свідчать про прогресуюче погіршення функцій печінки та нирок і значний вплив хронічного запалення в HCV-асоційованому канцерогенезі печінки.
Корекція нейромедіаторного пулу – новий підхід у лікуванні пацієнтів із мультифокальним атеросклерозом
Т. М. Моцак1*, В. Г. Лизогуб1, О. Г. Купчинська1,2, Ю. О. Бєлікова1
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна;
2ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини
імені академіка М. Д. Стражеска» НАМН України, Київ;
*e-mail: tetianamihalovna@gmail.com
Отримано: 12 лютого 2025; Виправлено: 08 квітня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Мультифокальний атеросклероз (МАС) асоціюється з розвитком ішемії багатьох орга- нів та суттєвим погіршенням прогнозу для па- цієнтів. Важливу роль у патогенезі цієї хвороби відіграє дисбаланс нейромедіаторів і підвище- ний вміст матриксних металопротеїназ (ММП), спричинений ішемією. Метою дослідження було розробити підходи до медикаментозної оптимі- зації рівнів дофаміну, гістаміну та ММП у крові пацієнтів з мультифокальним атеросклерозом. У дослідження були включені: 66 чоловіків із МАС віком 67,2 ± 2,9 років, яких поділили на дві групи:група 1 – пацієнти з перенесеним ішемічним інсультом, група 2 – пацієнти з перенесеним інфарктом міокарда, загальним для хворих обох груп були атеросклеротична енцефалопатія, ішемічна хвороба серця та синдром переміжної кульгавості; контрольна група склала 18 практично здорових чоловіків віком 63,4 ± 5,1 років. Окрім базової терапії, пацієнти додатково отримували цилостазол (50 мг двічі на добу), гамма-аміномасляну кислоту – аміналон (250 мг двічі на добу), атенолол (25 мг один раз на добу) та катехіни – Green T-Max (1 капсула на добу) протягом 16 тижнів. Обстеження включало: визначення об’ємного кровотоку (ОК) у коронарному, мозковому та стегновому судинних руслах, дистанції ходьби, добовий моніторинг ЕКГ, оцінку рівнів дофаміну та гістаміну у сироватці крові, а також рівнів ММП-2 і ММП-9 у плазмі методом ІФА. Когнітивні функції оцінювали за Монреальською шкалою. У обох групах МАС зафіксовано достовірно нижчі показники ОК у досліджуваних судинних ділянках і суттєво підвищені рівні гістаміну та дофаміну у порівнянні з контрольною групою. Рівні ММП-2 і ММП-9 також значно перевищували показники контрольної групи. Після додаткового лікування досліджуваними препаратами спостерігалося зниження надмірно високих рівнів гістаміну, дофаміну, ММП-2 і ММП-9, а також покращення клінічного стану, показників ОК, когнітивних функцій та дистанції ходьби в обох групах з МАС. Таким чином, застосування комбінації цилостазолу, аміналону, атенололу і катехінів на додаток до стандартної терапії дозволяє оптимізувати рівні нейромедіаторів дофаміну та гістаміну, що може знизити ризик повторних серцево-судинних подій у пацієнтів з МАС.
Рівень в плазмі крові поліпептиду, що активує аденілатциклазу гіпофізу, та нейротрофічного фактора, що виробляється мозком, не зазнає істотних змін при посттравматичному стресовому розладі та травматичному ураженні мозку
А. Щербакова1, Д. Марценковський2, Д. Строй3, А. Савченко4,
К. Восніцина5, О. Сулаєва1, О. Дудін1, В. Досенко3
1Медична лабораторія CSD LAB;
2Кафедра психіатрії, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна;
3Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ;
4Науково-медичний центр «Дослід» (ТОВ «Медичні дослідження»), Київ, Україна;
5Державна установа Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів
«Форест Глейд» Міністерства охорони здоров’я України, Київ;
e-mail: anna82201@gmail.com
Отримано: 04 квітня 2025; Виправлено: 12 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та черепно-мозкова травма (ЧМТ) є поширеними наслідками бойових дій, що значно впливають як на психічне, так і на фізичне здоров’я військовослужбовців. Визначення надійних біомаркерів цих станів є критично важливим для своєчасної діагностики, моніторингу ефективності лікування та прогнозування перебігу захворювання. Результати останніх досліджень, що вказують на потенційну роль PACAP та BDNF у периферичній крові як біомаркерів ПТСР, поки що не є остаточними. У цьому дослідженні ми проаналізували рівень поліпептиду, що активує аденілатциклазу гіпофізу (PACAP), та нейротрофічного фактора (BDNF), що походить з мозку, у плазмі крові 450 військовослужбовців Збройних сил України, розділених на шість груп залежно від їхнього діагнозу: контрольна група, ПТСР, ПТСР з ЧМТ, ЧМТ, комплексний ПТСР (КПТСР), КПТСР з ЧМТ. ПТСР та КПТСР були діагностувані за допомогою Міжнародного інтерв’ю з травм, а ЧМТ – за допомогою методу ідентифікації ЧМТ Університету штату Огайо. Рівні PACAP і BDNF аналізували в зразках крові натщесерце за допомогою ELISA. Рівні PACAP і BDNF у плазмі крові в контрольній групі становили 2,10 ± 0,26 і 5,13 ± 0,50 нг/мл відповідно. Результати дослідження не виявили статистично значущих відмінностей у рівнях PACAP та BDNF між досліджуваними групами. Отримані результати вказують на потенційні обмеження використання цих біомаркерів для діагностики стресових розладів та ЧМТ у військовослужбовців, які зазнали бойових дій, та підкреслюють необхідність подальших досліджень для виявлення надійних біомаркерів з об’єктивною діагностичною цінністю та прогностичним значенням.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, черепно-мозкова травма, біомаркери, поліпептид, що активує аденілатциклазу, нейротрофічний фактор, що походить з мозку.
Співвідношення між метилуванням ДНК CpG і non-CpG у лімфоцитах людини, оцінене за допомогою кометного електрофорезу
М. Чопей, А. Півень, К. Афанасьєва, А. Сиволоб*
ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: sivolob@knu.ua
Отримано: 21 квітня 2025; Виправлено: 26 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: -07 липня 2025
Тканино-специфічне метилування ДНК відіграє важливу роль у регуляції багатьох функціональних процесів. Рівень метилування в індивідуальних клітинах може бути оцінений за допомогою кометного електрофорезу (електрофорезу ізольованих клітин) ‒ простої та дешевої техніки. Метил-чутливий кометний електрофорез широко застосовується на основі припущення, що метилування в контексті динуклеотидів CpG є єдиним типом цієї модифікації. Проте, хоча CpG є головною мішенню метилування, метилування в інших контекстах (“non-CpG”) також є поширеним явищем. У цьому дослідженні ми застосовували метил-чутливий кометний електрофорез для демонстрації того, що в лімфоцитах людини метилування non-CpG робить суттєвий внесок у загальний рівень метилування ДНК. Крім того, активація проліферації лімфоцитів приводить до підвищення такого метилування. Отже, метил-чутливий кометний електрофорез може бути використаний для оцінки співвідношення між рівнями метилування CpG і non-CpG.
Стресові метаболіти у пшениці: роль в адаптації до посухи
Ю. Є. Колупаєв1,2*, Л. І. Реліна1, О. І. Обозний1, Н. І. Рябчун1,
Н. І. Васько1, В. П. Коломацька1, О. Ю. Леонов1
1Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України, Харків;
2Полтавський державний аграрний університет, Україна;
*e-mail: plant_biology@ukr.net
Отримано: 25 квітня 2025; Виправлено: 21 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Посуха є одним з основних чинників, що обмежують сільськогосподарське виробництво та призводять до втрат врожаю. Пшениця, яка є джерелом їжі для більш ніж половини населення світу – дуже чутливий до посухи вид рослин. У зв’язку з цим особливий практичний інтерес становить дослідження її видоспецифічних стресових метаболітів та фізіологічних і біохімічних механізмів посухостійкості. У цьому огляді всебічно розглядається роль розчинних вуглеводів, проліну, поліамінів та ГАМК, а також їхня функціональна взаємодія при адаптації пшениці та інших видів рослин до посухи.
Астаксантин як антиоксидант: дослідження його потенціалу у профілактиці мітохондріальної дисфункції
A. A. Badri1*, N. N. Ayu Dewi2, I. A. I. Wahyuniari3
1Master Program in Biomedical Science, Anti-Aging Medicine,
Faculty of Medicine, Universitas Udayana, Denpasar, Indonesia;
2Department of Biochemistry, Faculty of Medicine, Universitas Udayana, Denpasar, Indonesia;
3Department of Histology, Faculty of Medicine, Universitas Udayana, Denpasar, Indonesia;
*e-mail: ameliabadri940@gmail.com
Отримано: 03 лютого 2025; Виправлено: 21 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Астаксантин – природний каротиноїд, що має виражену антиоксидантну активність, високу стабільність і здатність долати як гематоенцефалічний, так і гемато-ретинальний бар’єри. Він проявляє високий потенціал у зменшенні наслідків захворювань, пов’язаних з окислювальним стресом. Мітохондрії є органелами, найбільш схильними до молекулярних пошкоджень, спричинених окислювальним стресом. Транскрипційні шляхи, які регулюються Nrf2 і PGC-1, відіграють вирішальну роль у підтримці функції та біогенезу мітохондрій. У даному огляді аналізується молекулярний механізм впливу астаксантину на шляхи Nrf2 і PGC-1α та здоров’я клітин.
Шануйте минуле, оспівуючи сьогодення: Ту Юю і нобелівська премія в галузі фізіології або медицини 2015 року
Т. В. Данилова1*, С. В. Комісаренко2
1Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Київ;
*e-mail: danilova_tv@ukr.net;
2Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ
Отримано: 03 березня 2025; Виправлено: 01 квітня 2025;
Затверджено: 25 квітня 2025; Доступно онлайн: 12 травня 2025
Стаття спрямована на висвітлення головних віх у житті вченого-медика, хіміка-фармацевта та педагога Ту Юю, яка, не маючи докторського ступеня, керівної посади в науково-дослідній установі та досвіду навчання або досліджень за кордоном, зробила прорив у світовій медицині. Звернувшись до скарбниці китайської мудрості – традиційної китайської медицини, вона разом зі своєю групою створила протималярійний препарат, який врятував життя мільйонам людей.
Фізіолого-біохімічні показники рослин пшениці озимої Triticum aestivum L. після обробки насіння фулереном С(60)
С. Прилуцька1*, Т. Ткаченко1, М. Петровський2
1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
2Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: psvit_1977@ukr.net
Отримано: 21 лютого 2025; Виправлено: 25 березня 2025;
Затверджено: 25 квітня 2025; Доступно онлайн: 12 травня 2025
Екстремальні кліматичні умови, шкідники, хвороби та забруднення навколишнього середовища суттєво впливають на вирощування сільськогосподарської продукції та якість рослинної сировини. Припускається, що наноструктуровані вуглецеві матеріали, зокрема фулерен С60, завдяки антиоксидантним, противірусним та антибактеріальним властивостям може бути використаний для запобігання цих впливів. Метою даного дослідження було оцінити вплив фулерену С60 за передпосівної обробки насіння пшениці на стан рослин через 14 днів після сходження. Насіння пшениці озимої Triticum aestivum L. сортів Патрас та Актер обробляли колоїдним розчином фулерену С60 (0,1-1,0 мкг/мл) упродовж 3 год. Біоморфометричні показники, вміст фотосинтетичних пігментів, фенольних сполук і МДА та активність каталази оцінювали за стандартними методиками. Показано, що після обробки насіння фулереном C60 значно збільшувалася як свіжа вага рослин пшениці сорту Актер, так і довжина пагонів сорту Патрас порівняно з необробленими контролями. Виявлено дозозалежну дію фулерену С60 на фізіолого-біохімічні показники рослин. Фотосинтетична активність у рослин обох сортів пшениці посилювалася після обробки насіння С60 за низьких концентрацій (0,1–0,2 мкг/мл), про що свідчить підвищення вмісту хлорофілів, а за високих концентрацій С60 (0,5–1,0 мкг/мл) знижувалася на фоні підвищення вмісту каротиноїдів. Спостерігалося посилення антиоксидантного захисту після обробки фулереном С60 за концентрацій 0,5–1,0 мкг/мл, про що свідчить підвищення вмісту фенольних сполук та активація каталази. Таким чином, обробка насіння пшениці фулереном С60 може розглядатися як перспективний підхід використання наночастинок вуглецю в агробіотехнологіях для покращення росту та стресостійкості рослин.
Піколінат хрому запобігає розвитку оксидативно-нітрозативного стресу та відновлює ендогенну продукцію H(2)S у мозку щура за умов ротенон-індукованої токсичності
А. О. Микитенко1*, І. С. Гриценко2, А. Ю. Семенчук2, М. В. Воронюк2,
В. В. Ковпак2, О. Є. Акімов3, К. С. Непорада1
1Кафедра біоорганічної та біологічної хімії, Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна;
2Медичний факультет №1, Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна;
3Кафедра патофізіології, Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна;
*e-mail: mykytenkoandrej18@gmail.com
Отримано: 19 грудня 2024; Виправлено: 03 березня 2025;
Затверджено: 25 квітня 2025; Доступно онлайн: 12 травня 2025
Енергодефіцит, мітохондріальна дисфункція та оксидативний стрес, спричинені ротеноном, можуть відігравати вирішальну роль у патогенезі нейродегенеративних розладів. Піколінат хрому продемонстрував нейропротекторну дію та ефективність у лікуванні хвороби Альцгеймера. Вплив піколінату хрому на мозок за умов впливу ротенону не досліджувався, і такі дані можуть пролити світло на патогенез нейродегенеративних захворювань. Мета дослідження – визначити вплив піколінату хрому на показники оксидативно-нітрозативного стресу та вміст сульфід-аніону та сульфітів у гомогенаті головного мозку за умов введення ротенону щурам. Експерименти проводили на 24 білих статевозрілих щурах самцях Вістар. Тварини були розподілені на 4 групи: контрольна; група піколіната хрому; група ротенону; група комбінованого впливу піколіната хрому і ротенону. Піколінат хрому вводили перорально в дозі 80 мкг/кг на добу протягом 21 дня. Ротенон вводили підшкірно в дозі 1,5 мг/кг через день. Введення ротенону в організм щурів супроводжувалося розвитком оксидантно-нітрозативного стресу переважно за рахунок підвищення активності індуцибельної ізоформи NO-синтази та зниження вмісту H2S і SO32- в мозковій тканині. Зроблено висновок, що пероральний прийом піколінату хрому на тлі прийому ротенону запобігає розвитку оксидативно-нітрозативного стресу в тканинах головного мозку за рахунок зниження продукції активних форм кисню та азоту, сприяє відновленню активності аргіназ та підвищує вміст H2S і SO32-.