Category Archives: Uncategorized
Альфред Бернгард Нобель і нобелівська премія
В. М. Данилова, Р. П. Виноградова, С. В. Комісаренко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua
Про Альфреда Нобеля та його премію написано величезну кількість сторінок різними мовами, але у цій статті ми передусім висвітлили два питання: яким був Альфред Нобель – цей феномен експериментальної хімії, доктор філософії, академік без вищої освіти, засновник фонду для нагородження премією свого імені і що собою являє Нобелівська премія, як її присуджують та який вплив має присудження премії на розвиток саме того напряму науки, який відзначено цією нагородою.
На запитання, чому Нобелівські премії є унікальними і найбільш престижними, можна відповісти так: їх було введено своєчасно і вони визначають принципові історичні зміни в суспільстві. Робота Нобелівського комітету фактично протягом усього року орієнтує вчених, письменників і громадських діячів працювати заради розвитку суспільства, заради загальнолюдського прогресу.
Гематологічні показники мутації (βo) гена бета-глобіну за гомозиготної бета-таласемії
Gülüzar Özbolat, Abdullah Tuli
Cukurova University, Faculty of Medicine Department of Medical Biochemistry, Adana, Turkey;
e-mail: guluzarozbolat@gmail.com
Бета-таласемія – поширене в Туреччині генетичне порушення, яке характеризується зниженням синтезу (β+) або відсутністю (β0) ланцюгів β-глобіну в молекулі HbA. У цій роботі визначали вплив типу мутації гена β-глобіну на гематологічні показники за гомозиготної бета-таласемії. Це ретроспективне дослідження проведено центром перинатальної діагностики Університету Чукурова в Адані. Проаналізовано 60 гомозигот із використанням ДНК-секвенування для визначення мутацій, які неможливо виявити звичайними методами. У дослідженні брали участь 60 пацієнтів: 30 із мутацією βo [FSC 44/CA] і 30 з мутаціями βo [(IVS-II-1 (G> A), CD39 (C> T), Cd8 (-AA) Cd39 C> T і CD36/37 (-T)]. Порівнювали показники еритроцитів і рівні HbF і HbA2 між цими двома групами. Виявлено мутацію FSC 44/(-C). Значення Hb, Hct, MCV у цій групі були статистично нижче порівняно з пацієнтами з іншими виявленими мутаціями (P < 0,05). Вірогідних відмінностей в рівнях RBC, MCH, MCHC, HbF, HbA2 (P > 0,05) між цими двома групами виявлено не було. Вперше продемонстровано, що показники Hb, Hct і MCV у пацієнтів із мутацією FSC 44/(-C) були значно нижче, ніж у пацієнтів з іншими мутаціями. Статистичних відмінностей в рівнях RBC, MCH, MCHC, HbF і HbA2 між цими двома групами не встановлено. Заявлено про необхідність вивчення мутації FSC/44, яка може мати різні клінічні прояви. Наведено дані гематологічних досліджень у жителів Турції, які є носіями цієї мутації. Одержані дані можуть бути використані за постановки діагнозу.
Визначення активності аденозиндезамінази та її ізоензимів у пацієнтів із раком яєчників
A. Asadi1, S. M. Atyabi2, S. Sadeghi3, S. Khatami3, M. Ebrahimi-Rad3, S. Valadbeigi3, R. Saghiri3
1Islamic Azad University North Tehran Branch, Tehran, Iran;
2Nanotechnology Department, Pasteur Institute of Iran, Tehran;
e-mail: m_atiyabi@pasteur.ac.ir;
3Biochemistry Department, Pasteur Institute of Iran, Tehran;
e-mail: saghiri@pasteur.ac.ir
Рак яєчників – гінекологічне захворювання з найвищим рівнем смертності в усьому світі. Існує зв’язок між активністю аденозиндезамінази (ADA), одним із ензимів пуринового нуклеотидного обміну, і канцерогенезом. У цій роботі було досліджено активність загальної ADA, ADA1 і ADA2 в сироватці крові пацієнтів із раком яєчників. Активність ADA, ADA1 і ADA2 визначали у 30 хворих на рак яєчників і у 30 здорових пацієнтів контрольної групи з використанням модифікованого методу Елліса, тільки активність ADA2 визначали в присутності специфічного інгібітора – еритро-9-(2-гідрокси-3-ноніл) аденіну (EHNA). Одержані результати показали, що активність загальної ADA, ADA1 і ADA2 в сироватці крові пацієнтів була значно збільшена P < 0,05) порівняно з контрольною групою. Хоча ADA й її ізоензими не є специфічними маркерами раку яєчників, визначення їхньої активності може служити додатковим показником в діагностиці раку яєчників, а також в інших аналітичних процедурах.
Вплив L-глутамінової кислоти і піридоксину на виснаження рівня глутатіону і пероксидне окислення ліпідів, спричинені епінефриніндукованим стресом у щурів
Н. О. Салига
Iнститут біології тварин НААН України, Львів;
е-mail: ynosyt@yahoo.com
Метою роботи було дослідити і порівняти захисні ефекти L-глутамінової кислоти (L-Glu) як окремо, так і у поєднанні з піридоксином (L-Glu+Pyridoxine) за дії епінефриніндукованого стресу в щурів. Окреслено можливі зв’язки між змінами рівня відновленого глутатіону (GSH), активністю антиоксидантних ензимів і вмістом продуктів пероксидного окислення після введення вищезгаданих речовин та дії стресу в різних тканинах щурів. Показано, що внаслідок стресу вміст GSH істотно знижувався в усіх досліджуваних тканинах (за винятком нирок), в усіх тканинах також знижувалась активність глутатіонзалежних ензимів. У тварин, що додатково отримували L-Glu і L-Glu+Pyridoxine набагато менше змінювались досліджувані показники або не змінювались взагалі. Вміст продуктів пероксидного окислення (гідрорероксиди ліпідів (LOOH) і ТБК-активні продукти (TBARS)) у тканинах міокарда, печінки та нирок у тварин, що зазнали стресу, був вірогідно вищим порівняно з контролем, тоді як у тварин, що додатково отримували L-Glu і L-Glu+Pyridoxine, вміст LOOH у тканинах нирок, селезінки та печінки і вміст TBARS у тканинах селезінки, печінки та міокарда був майже на рівні контрольних значень. Одержані результати свідчать про те, що L-Glu і L-Glu+Pyridoxine можуть пом’якшувати та пригнічувати гострий стрес у щурів.
Нітрати і нітрити у питній воді впливають на антиоксидантні ензими в еритроцитах щурів
E. Sierra-Campos1, M. A. Valdez-Solana1, M. I. Campos-Almazán1, C. Avitia‑Domínguez2, J. L. Hernández-Rivera1, J. A. de Lira-Sánchez1, G. Garcia-Arenas3, A. Téllez-Valencia2
1Faculty of Chemical Sciences, Campus Gómez Palacio, University Juarez of Durango State, Gomez Palacio, Durango, Mexico;
e-mail: ericksier@gmail.com;
2Faculty of Medicine and Nutrition, Campus Durango, University Juarez of Durango State, Durango, Mexico;
3Faculty of Health Sciences, Campus Gómez Palacio, University Juarez of Durango State, Gomez Palacio, Durango, Mexico
У дослідженні оцінювали вплив короткострокового споживання питної води, що містить нітрати і нітрити, на антиоксидантну систему і мембрани еритроцитів щурів. Щури Wistar були випадковим чином розділені на три групи: тварини 1-ї групи (контрольної) пили тільки дистильовану воду ad libitum; у 2-й групі – воду, що містила нітрати в дозі 124 мг/кг; а в 3-й групі – воду, що містила нітрити в дозі 150 мг/кг маси тіла протягом 7 днів. Наприкінці експерименту в щурів 3-ї групи спостерігали значне зниження активності глутатіонпероксидази (GPx), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G6PDH) і каталази (CAT); у щурів 2-ї групи активність GPx і CAT була значно знижена, тоді як активність глутатіонредуктази і рівень пероксинітриту були без змін. Рівень малондіальдегіду (MDA) був збільшений в обох групах порівняно з контрольною групою. Також показано, що рівень метгемоглобіну і осмотична крихкість змінювалися в щурів, які отримували воду з нітратами та нітритами, порівняно з контрольною групою. Зміни були найвираженішими в щурів 3-ї групи. Дійшли висновку, що нітрати і нітрити впливають на стан антиоксидантної системи в еритроцитах щурів, в основному, за рахунок зміни активності NADPH ензимів.
Вплив трифторетанолу на реактивність антитіл по відношенню до відповідного антигену або до серологічно неспоріднених антигенів
С. А. Бобровник, М. О. Демченко, С. В. Комісаренко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: s-bobrov@ukr.net
Здатність специфічних антитіл за певних умов втрачати свою специфічність і перетворюватись в поліреактивні імуноглобуліни (ПРІГ) є дуже цікавим феноменом. В цій роботі ми продемонстрували, що 2,2,2-трифторетанол (ТФЕ) є одним із факторів, які можуть впливати як на здібність моноклональних антитіл специфічно взаємодіяти з відповідним антигеном (овальбуміном), так і на їх трансформацію в ПРІГ, що здатні неспецифічно зв’язуватися з різноманітними антигенами. Така зміна реактивності антитіл під впливом ТФЕ є нелінійною функцією, яка залежить не тільки від концентрації ТФЕ, але й від часу і температури інкубації. Показано, що при кімнатній температурі (біля 25 °C) специфічні антитіла під впливом 30% ТФЕ трансформуються в ПРІГ. Проте при 0 °C процес зміни активності антитіл є складнішим.
Виділення κ-CN-1P і β-CN‑5P фракцій з нативних казеїнових міцел
В. Г. Юкало, Л. А. Сторож
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна;
e-mail: biotech@tu.edu.te.ua
Протеїни казеїнового комплексу молока становлять значний інтерес як попередники біологічно активних пептидів, здатних впливати на різні фізіологічні системи організму (травну, нервову, серцево-судинну, імунну). Встановлено, що різні біоактивні пептиди нерівномірно розміщені у структурі казеїнових фракцій. У зв’язку з цим для дослідження шляхів утворення і властивостей біоактивних казеїнових пептидів виникла необхідність виділення окремих казеїнових фракцій. Для мінімізації негативного впливу процедури виділення нами було використано гель-фільтрацію на сефарозі 2В для отримання нативних казеїнових міцел і повторну гель-фільтрацію на сефадексі G-150 для виділення окремих казеїнових фракцій. Було одержано, за даними електрофоретичного аналізу, казеїнові міцели з характерним складом протеїнів. Враховуючи подібність молекулярних мас для виділення окремих фракцій, проведено повторну гель-фільтрацію з поділом хроматограми на сектори. Склад об’єднаних фракцій кожного сектору аналізували за допомогою електрофорезу. Такий підхід дозволив виділити два електрофоретично гомогенні протеїни з нативних казеїнових міцел – κ-CN-1P і β-CN‑5P, а також значною мірою очищений (>83%) αS1‑CN-XP. Одержані без впливу екстремальних факторів казеїни можуть бути використані для дослідження природних біоактивних пептидів.
Гентаміцин і хлорид магнію нормалізують активність холінестерази і АТPази в щурів за впливу пестициду дихлофосу
*e-mail: doctorajibam@yahoo.com;
2Department of Chemical Sciences, Faculty of Basic and Applied Sciences, College of Science, Engineering and Technology, Osun State University, Osogbo, Nigeria
Цитохром Р450-гідроксилювальна система печінки щурів-пухлиноносіїв за введення ω-3 поліненасичених жирних кислот та вітаміну D(3)
2Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна
Шляхи та механізми трансмембранного обміну іонів Са в клітинному ядрі
Т. О. Векліч, Ю. В. Ніконішина, С. О. Костерін
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: veklich@biochem.kiev.ua
Функції Са2+ в клітинному ядрі різноманітні (регуляція транскрипції генів, проникності ядерних пор, активація ензимів, залучених в апоптоз) та визначають долю будь-якого типу клітини. Тому шляхи надходження Са2+ до ядра, питання взаємозв’язку цитозольних та ядерних кальцієвих сигналів, накопичення та виходу Са2+ з ядерних депо та їхня подальша роль являють неабиякий інтерес. В огляді узагальнено дані літератури і результати власних досліджень щодо особливостей транспорту Са2+ в клітині, зокрема зосереджено увагу на транспортних системах та загальних механізмах обміну цього вторинного месенджера в центральній органелі клітини – ядрі. Також розглянуто загальну структуру клітинного ядра, транспортери ядерної оболонки, функції Са2+ в ядрі та порушення кальцієвого сигналінгу в ядрі.