Tag Archives: жирні кислоти
Жирнокислотний профіль ліпідів печінки щурів за гострого впливу фунгіцидів та введення біологічно-активного препарату
С. В. Хижняк*, С. В. Мідик, А. О. Велинська,
О. В. Арнаута, Л. Г. Калачнюк
Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
*e-mail: khyzhnyaks@gmail.com
Отримано: 18 серпня 2022; Виправлено: 24 жовтня 2022;
Затверджено: 04 листопада 2022; Доступно онлайн: 14 листопада 2022
Широке використання фунгіцидів у різних сферах життєдіяльності людини призводить до негативних наслідків як для людини, так і довкілля. Метою роботи було дослідити жирнокислотний склад загальних ліпідів тканин печінки щурів за гострого впливу двох фунгіцидів: однокомпонентного, що містить тебуконазол та двокомпонентного – тебуконазол разом із триадимефоном. Аналіз метилових етерів жирних кислот (ЖК) проводили на газовому хроматографі з полум’яно-іонізаційним детектором. Одержані результати свідчать, що гостра дія триазольних фунгіцидів за одноразового перорального введення характеризується токсичними реакціями і супроводжується перерозподілом жирнокислотного профілю загальних ліпідів печінки, подібним для досліджуваних фунгіцидів. Встановлено зниження сумарного вмісту мононенасичених ЖК (на 26-37%) та співвідношення ω3/ω6. Показано, що подальше введення протягом двох тижнів препарату на основі олійного екстракту насіння розторопши плямистої покращувало жирнокислотний профіль ліпідів за дії фунгіцидів.
Вплив N-стеароілетаноламіну на вміст ліпідів у сім’яниках та рівень тестостерону у щурів на ранніх стадіях стрептозотоциніндукованого діабету
О. В. Онопченко*, Т. М. Горідько, Г. В. Косякова,
А. Г. Бердишев, В. М. Клімашевський, Н. М. Гула
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: onop.89.av@gmail.com
Отримано: 23 грудня 2019; Затверджено: 27 березня 2020
Порушення обміну речовин за діабету пов’язано з мультіорганними ускладненнями, включаючи дисфункцію репродуктивної системи, де ключову роль відіграє ліпідний дисбаланс сім’яників. З огляду на те, що N-стеароїлетаноламін (NSE) проявляє модулюючий ефект на ліпідний склад тканин за різних патологій, метою нашого дослідження було дослідити вплив NSE на ліпідний склад сім’яників та рівень тестостерону у плазмі крові діабетичних щурів. Діабет індукували у Sprague-Dawley щурів однією ін’єкцією стрептозотоцину (50 мг/кг). Відбирали тварин за рівнем глюкози 8-12 ммоль/л. NSE вводили щурам (50 мг/кг) протягом 10 днів через 1,5 місяці після введення стрептозотоцину. Сім’яники щурів використовували для проведення ліпідного аналізу, а саме визначення рівня фосфоліпідів та метилових ефірів жирних кислот. Також, визначали вміст тестостерону у плазмі крові. Введення NSE діабетичним щурам сприяло нормалізації загального та індивідуального вмісту фосфоліпідів, а також рівня жирних кислот як вільних, так і у складі фосфоліпідів у сім’яниках. Крім того, вміст тестостерону у плазмі крові показав тенденцію до його підвищення під дією NSE. Згідно отриманих результатів ранні стадії розвитку інсуліно-залежного діабету спричиняють значні зміни у сім’яниках щурів, які можуть призводити до зниження їх функціональної активності. Введення NSE діабетичним щурам нормалізує вміст ліпідів у сім’яниках щурів, сприяє підвищенню рівня тестостерону та відновлює структурно-функціональний стан сім’яників на ранніх стадіях стрептозотоцин-індукованого діабету у щурів.
Зміни прооксидантно-антиоксидантної системи печінки щурів за дії етилового спирту та тетрацикліну
Х. Ю. Недошитко
Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, Україна;
e-mail: khrystynan@ukr.net
Досліджено стан системи антиоксидантного захисту та жирнокислотний склад ліпідів печінки щурів різної статі за дії етилового спирту і тетрацикліну та біологічно активної добавки (БАД) «Альфа+омега» (0,5 мг/кг). Виявлено, що введення протягом 7 діб 40%-го етилового спирту (7 мл/кг) і тетрацикліну (500 мг/кг) збільшує вміст продуктів пероксидного окислення ліпідів у печінці, причому за спільного застосування їх дія адитивна, Р < 0,05. Разом з тим, вміст дієнових кон’югатів у печінці самок зростає більшою мірою за дії етилового спирту, а в самців – за дії тетрацикліну. Показано, що введення досліджуваних сполук знижує активність компонентів системи антиоксидантного захисту печінки самців і самок, про що свідчить зменшення вмісту відновленого глутатіону на 39 і 38% та зниження активності супероксиддисмутази на 46 і 43% відповідно (Р < 0,05). Активність аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази та лужної фосфатази зростає в печінці самців і самок за впливу етилового спирту і тетрацикліну і більшою мірою у разі їх спільного застосування (Р < 0,05). Встановлено, що ведення щурам етилового спирту і тетрацикліну односпрямовано змінює жирнокислотний склад загальних ліпідів печінки щурів, але за ураження етиловим спиртом зміни вираженіші в самок, а за ураження тетрацикліном – у самців. Введення БАД «Альфа+омега» впродовж 14 діб щурам із гострим тетрацикліновим ураженням на тлі етилового спирту приводить до часткової нормалізації прооксидантно-антиоксидантної системи та відносного вмісту жирних кислот у тварин обох статей.
Кількісні зміни основних компонентів еритроцитарної мембрани, що визначають архітектоніку клітин за нокауту гену pttg
О. П. Канюка1, Є. З. Філяк1, О. Р. Кулачковський1, Ю. Л. Осип2, Н. О. Сибірна1
1Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
е-mail: kanokaol@yahoo.com
2Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна
Нокаут гену pttg впливає на функціональний стан еритрону в мишей, що може бути пов’язано зі структурними змінами в будові еритроцитарних мембран. За нокауту гену pttg спостерігається значна модифікація жирнокислотного складу ліпідів мембран еритроцитів мишей за рахунок зменшення вмісту пальмітинової кислоти та збільшення суми поліненасичених жирних кислот на 18%. Аналізуючи поверхневу архітектоніку еритроцитів мишей в умовах нокауту гену pttg було встановлено, що на фоні зменшення чисельності популяції функціонально повноцінних двовогнутих дисків спостерігається збільшення кількості трансформованих клітин, що знаходяться на різних стадіях дегенерації. Проведені дослідження показали, що в мишей з нокаутом гену pttg порівняно з контрольною групою тварин знижується вміст протеїну цитоскелета – β-спектрину на 17,03%. При цьому відбувається зменшення вмісту мембранного протеїну смуги 3 на 33,04% з одночасним збільшенням вмісту аніонтранспортного протеїну смуги 4.5 на 35,2%, а смуги 4.2 – на 32,1%. За допомогою лектинблотаналізу виявлено зміни у структурі вуглеводних детермінант мембранних глікопротеїнів еритроцитів у разі спрямованої інактивації гену pttg, що супроводжується зміною типу зв’язку, яким приєднується термінальний залишок у вуглеводній детермінанті глікопротеїнів.
Таким чином, за нокауту гену pttg спостерігається значний перерозподіл вмісту протеїнів та жирних кислот у мембранах еритроцитів, що виявляється в збільшенні кількості деформованих форм еритроцитів.