Tag Archives: пероксидне окислення ліпідів
Про/антиоксидантний статус ізольованих лімфоцитів крові людини за дії новосинтезованої сполуки 11-(фуран-2-іл)-9-гідрокси-3,11- дигідро-2h-бензо[6,7]тіохромено[2,3-d]тіазол-2,5,10-тріону (Les-6400)
О. П. Сень, О. К. Онуфрович, М. Є. Кушинська, О. І. Першин,
А. С. Беседіна, Р. В. Фафула*, З. Д. Воробець
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
*e-mail: roman_fafula@ukr.net
Отримано: 20 жовтня 2025; Виправлено: 23 лютого 2026;
Затверджено: 03 квітня 2026; Доступно онлайн: 21 квітня 2026
Відомо, що похідні 1,4-нафтохінону є основою широкого спектра лікарських засобів із різноманітною біологічною активністю. У цьому контексті особливий інтерес викликає новосинтезована сполука цієї групи – (11-(фуран-2-іл)-9-гідрокси-3,11-дигідро-2H-бензо[6,7]тіохромено[2,3-d] тіазол-2,5,10-тріон), відома під лабораторним шифром Les-6400, з огляду на її потенційні лікоподібні властивості. Метою дослідження було визначення параметрів глутатіонової ланки антиоксидантної системи в ізольованих лімфоцитах периферичної крові за дії Les-6400. У дослідженні використовували сапонін-пермеабілізовані лімфоцити зі зразків крові здорових чоловіків-добровольців віком 20–44 років. Показано достовірне дозозалежне зростання процесів перекисного окислення ліпідів у лімфоцитах крові за дії Les-6400 у концентраціях 10–5–10–3 М. За досліджуваних концентрацій впливу Les-6400 на вміст GSH не спостерігалося, тоді як у діапазоні концентрацій 10–4–10–3 М активність глутатіонових антиоксидантних ензимів достовірно змінювалась: активність глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази була підвищена, тоді як активність глутатіон-S-трансферази була знижена. Таким чином, сполука Les-6400 суттєво впливає на про-/антиоксидантний статус лімфоцитів крові.
Прооксидантні та антиоксидантні процеси у гомогенаті печінки здорових мишей та мишей-пухлиноносіїв за дії похідних тіазолу
Я. Р. Шалай1*, М. В. Попович1, С. М. Мандзинець1,
В. П. Гренюх1, Н. С. Фінюк1,2, А. М. Бабський1
1Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
2Інститут біології клітини НАН України, Львів;
*e-mail: Yaryna.Shalay@lnu.edu.ua
Отримано: 12 жовтня 2021; Затверджено: 17 травня 2021
Похідні тіазолу in vitro виявляють токсичну дію на злоякісні клітини різного походження та можуть розглядатись як потенційно антинеопластичні, проте їх вплив на нормальні тканини потребує дослідження. У роботі було використано новосинтезовані похідні тіазолу N-(5-бензил-1,3-тіазол2-іл)-3,5-диметил-1-бензофуран-2-карбоксамід (BF1) та 8-метил-2-Me-7-[трифлуорометил-фенілметил] піразоло[4,3-e][1,3]тіазоло[3,2-a]піримідин-4(2H)-он (РР2) та оцінено їх вплив на про- та антиоксидантні процеси після додавання у 1, 10 та 50 µM концентраціях до гомогенату печінки здорових мишей та мишей з прищепленою NK/Ly лімфомою. У гомогенатах печінки оцінювали рівень супероксидрадикалу та ТБК-активних продуктів, а також активність каталази, СОД та глутатіон пероксидази. Показано, що рівень супероксидрадикалу, ТБК-активних продуктів та активність каталази були значно вищими в печінці мишей-пухлиноносіїв, аніж у печінці здорових мишей. Встановлено, що сполуки BF1 та PP2 не впливали на величину досліджуваних показників у печінці як мишей-пухлиноносіїв, так і контрольних мишей за винятком того, що сполука РР2 спричинювала значне зниження рівня ТБК-активних продуктів в обох випадках. Одержані результати вказують на те, що досліджувані похідні тіазолу не чинять виразної гепатотоксичної дії на організм здорових мишей та мишей-пухлиноносіїв.