Category Archives: Uncategorized
Вплив L-глутамінової кислоти і піридоксину на виснаження рівня глутатіону і пероксидне окислення ліпідів, спричинені епінефриніндукованим стресом у щурів
Н. О. Салига
Iнститут біології тварин НААН України, Львів;
е-mail: ynosyt@yahoo.com
Метою роботи було дослідити і порівняти захисні ефекти L-глутамінової кислоти (L-Glu) як окремо, так і у поєднанні з піридоксином (L-Glu+Pyridoxine) за дії епінефриніндукованого стресу в щурів. Окреслено можливі зв’язки між змінами рівня відновленого глутатіону (GSH), активністю антиоксидантних ензимів і вмістом продуктів пероксидного окислення після введення вищезгаданих речовин та дії стресу в різних тканинах щурів. Показано, що внаслідок стресу вміст GSH істотно знижувався в усіх досліджуваних тканинах (за винятком нирок), в усіх тканинах також знижувалась активність глутатіонзалежних ензимів. У тварин, що додатково отримували L-Glu і L-Glu+Pyridoxine набагато менше змінювались досліджувані показники або не змінювались взагалі. Вміст продуктів пероксидного окислення (гідрорероксиди ліпідів (LOOH) і ТБК-активні продукти (TBARS)) у тканинах міокарда, печінки та нирок у тварин, що зазнали стресу, був вірогідно вищим порівняно з контролем, тоді як у тварин, що додатково отримували L-Glu і L-Glu+Pyridoxine, вміст LOOH у тканинах нирок, селезінки та печінки і вміст TBARS у тканинах селезінки, печінки та міокарда був майже на рівні контрольних значень. Одержані результати свідчать про те, що L-Glu і L-Glu+Pyridoxine можуть пом’якшувати та пригнічувати гострий стрес у щурів.
Нітрати і нітрити у питній воді впливають на антиоксидантні ензими в еритроцитах щурів
E. Sierra-Campos1, M. A. Valdez-Solana1, M. I. Campos-Almazán1, C. Avitia‑Domínguez2, J. L. Hernández-Rivera1, J. A. de Lira-Sánchez1, G. Garcia-Arenas3, A. Téllez-Valencia2
1Faculty of Chemical Sciences, Campus Gómez Palacio, University Juarez of Durango State, Gomez Palacio, Durango, Mexico;
e-mail: ericksier@gmail.com;
2Faculty of Medicine and Nutrition, Campus Durango, University Juarez of Durango State, Durango, Mexico;
3Faculty of Health Sciences, Campus Gómez Palacio, University Juarez of Durango State, Gomez Palacio, Durango, Mexico
У дослідженні оцінювали вплив короткострокового споживання питної води, що містить нітрати і нітрити, на антиоксидантну систему і мембрани еритроцитів щурів. Щури Wistar були випадковим чином розділені на три групи: тварини 1-ї групи (контрольної) пили тільки дистильовану воду ad libitum; у 2-й групі – воду, що містила нітрати в дозі 124 мг/кг; а в 3-й групі – воду, що містила нітрити в дозі 150 мг/кг маси тіла протягом 7 днів. Наприкінці експерименту в щурів 3-ї групи спостерігали значне зниження активності глутатіонпероксидази (GPx), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G6PDH) і каталази (CAT); у щурів 2-ї групи активність GPx і CAT була значно знижена, тоді як активність глутатіонредуктази і рівень пероксинітриту були без змін. Рівень малондіальдегіду (MDA) був збільшений в обох групах порівняно з контрольною групою. Також показано, що рівень метгемоглобіну і осмотична крихкість змінювалися в щурів, які отримували воду з нітратами та нітритами, порівняно з контрольною групою. Зміни були найвираженішими в щурів 3-ї групи. Дійшли висновку, що нітрати і нітрити впливають на стан антиоксидантної системи в еритроцитах щурів, в основному, за рахунок зміни активності NADPH ензимів.
Вплив трифторетанолу на реактивність антитіл по відношенню до відповідного антигену або до серологічно неспоріднених антигенів
С. А. Бобровник, М. О. Демченко, С. В. Комісаренко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: s-bobrov@ukr.net
Здатність специфічних антитіл за певних умов втрачати свою специфічність і перетворюватись в поліреактивні імуноглобуліни (ПРІГ) є дуже цікавим феноменом. В цій роботі ми продемонстрували, що 2,2,2-трифторетанол (ТФЕ) є одним із факторів, які можуть впливати як на здібність моноклональних антитіл специфічно взаємодіяти з відповідним антигеном (овальбуміном), так і на їх трансформацію в ПРІГ, що здатні неспецифічно зв’язуватися з різноманітними антигенами. Така зміна реактивності антитіл під впливом ТФЕ є нелінійною функцією, яка залежить не тільки від концентрації ТФЕ, але й від часу і температури інкубації. Показано, що при кімнатній температурі (біля 25 °C) специфічні антитіла під впливом 30% ТФЕ трансформуються в ПРІГ. Проте при 0 °C процес зміни активності антитіл є складнішим.
Виділення κ-CN-1P і β-CN‑5P фракцій з нативних казеїнових міцел
В. Г. Юкало, Л. А. Сторож
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна;
e-mail: biotech@tu.edu.te.ua
Протеїни казеїнового комплексу молока становлять значний інтерес як попередники біологічно активних пептидів, здатних впливати на різні фізіологічні системи організму (травну, нервову, серцево-судинну, імунну). Встановлено, що різні біоактивні пептиди нерівномірно розміщені у структурі казеїнових фракцій. У зв’язку з цим для дослідження шляхів утворення і властивостей біоактивних казеїнових пептидів виникла необхідність виділення окремих казеїнових фракцій. Для мінімізації негативного впливу процедури виділення нами було використано гель-фільтрацію на сефарозі 2В для отримання нативних казеїнових міцел і повторну гель-фільтрацію на сефадексі G-150 для виділення окремих казеїнових фракцій. Було одержано, за даними електрофоретичного аналізу, казеїнові міцели з характерним складом протеїнів. Враховуючи подібність молекулярних мас для виділення окремих фракцій, проведено повторну гель-фільтрацію з поділом хроматограми на сектори. Склад об’єднаних фракцій кожного сектору аналізували за допомогою електрофорезу. Такий підхід дозволив виділити два електрофоретично гомогенні протеїни з нативних казеїнових міцел – κ-CN-1P і β-CN‑5P, а також значною мірою очищений (>83%) αS1‑CN-XP. Одержані без впливу екстремальних факторів казеїни можуть бути використані для дослідження природних біоактивних пептидів.
Гентаміцин і хлорид магнію нормалізують активність холінестерази і АТPази в щурів за впливу пестициду дихлофосу
*e-mail: doctorajibam@yahoo.com;
2Department of Chemical Sciences, Faculty of Basic and Applied Sciences, College of Science, Engineering and Technology, Osun State University, Osogbo, Nigeria
Цитохром Р450-гідроксилювальна система печінки щурів-пухлиноносіїв за введення ω-3 поліненасичених жирних кислот та вітаміну D(3)
2Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна
Шляхи та механізми трансмембранного обміну іонів Са в клітинному ядрі
Т. О. Векліч, Ю. В. Ніконішина, С. О. Костерін
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: veklich@biochem.kiev.ua
Функції Са2+ в клітинному ядрі різноманітні (регуляція транскрипції генів, проникності ядерних пор, активація ензимів, залучених в апоптоз) та визначають долю будь-якого типу клітини. Тому шляхи надходження Са2+ до ядра, питання взаємозв’язку цитозольних та ядерних кальцієвих сигналів, накопичення та виходу Са2+ з ядерних депо та їхня подальша роль являють неабиякий інтерес. В огляді узагальнено дані літератури і результати власних досліджень щодо особливостей транспорту Са2+ в клітині, зокрема зосереджено увагу на транспортних системах та загальних механізмах обміну цього вторинного месенджера в центральній органелі клітини – ядрі. Також розглянуто загальну структуру клітинного ядра, транспортери ядерної оболонки, функції Са2+ в ядрі та порушення кальцієвого сигналінгу в ядрі.
Ідентифікація малих РНК у поліедрах віруса ядерного поліедрозу Bombyx mori
Т. В. Ширина, Г. В. Геращенко, М. Т. Бобровська, В. І. Кашуба
Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, Київ;
e-mail: t.v.shirina@inbox.ru
Біоінформативними методами показано, що ділянки геному вірусу ядерного поліедрозу Bombyx mori кодують дві малі РНК – snc RNA 1 та snc RNA-2, які можуть виконувати структурну функцію під час формування кристалів поліедрів. Метою роботи є встановлення нуклеотидної послідовності малих некодуючих РНК, які були передбачені біоінформативними методами, з поліедрів B. mori. У роботі використано полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР), електрофорез в агарозному гелі, клонування продуктів ПЛР, секвенування.
Встановлено, що нуклеотидні послідовності snc RNA-1 та snc RNA-2, які комплементарні ділянкам мРНК поліедрів, включаються в поліедри B. mori. Ці РНК 100% но ідентичні послідовностям, передбаченим нами біоінформативними методами. Одержані результати підтверджують запропонований нами біоінформативний підхід до пошуку малих РНК, які закодовані у геномі B. mori.
Ідіотип-антиідіотипічна взаємодія антитіл у кровотоці
С. А. Бобровник Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ; е-mail: s-bobrov@bk.ru Розглянуто проблему утворення так званої «прозони» в реакціях аглютинації корпускулярних антигенів сироватковими двовалентними антитілами. За допомогою раніше запропонованих нами координат, що описують закономірності взаємодії реагентів за синхронної зміни їх концентрації, нами проаналізовано теоретичні криві залежності концентрації вільних двовалентних антитіл від розведення суміші антитіл і деякого блокуючого фактора. Показано, що блокування сироваткових антитіл відповідним антигеном або сироватковими антиідіотипічними антитілами може індукувати формування «прозони». Також встановлено, що експериментальні криві титрування суміші антитіл із відповідним антигеном збігаються з теоретичними кривими, розрахованими за допомогою запропонованої нами теорії. Одержані дані також свідчать, що після того, як максимальне антитілоутворення залишилось в минулому, значна частина сироваткових антитіл стає заблокованими антиідіотипічними антитілами.
Протеолітична активність IgG-антитіл мишей, імунізованих гістонами тимуса теляти
Ю. Я. Кіт1, Н. Корній1,3, І. Й. Кріль2, І. Б. Магорівська1, В. Ткаченко1, Р. О. Білий1,2, Р. С. Стойка1
1Інститут біології клітини НАН України, Львів;
e-mail: kit@cellbiol.lviv.ua;
2Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
3Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
Метою роботи було з’ясувати здатність гістонів спричинювати утворення протеолітично активних IgG у мишей лінії BALB/c. Для цього мишей імунізували препаратом тотальної фракції гістонів тимусу теляти. IgG виділяли із сироватки крові імунізованих і неімунізованих тварин осадженням 33%-им сульфатом амонію з наступною хроматографією протеїнів на колонці із протеїн G-сефарозою. Як субстрати протеолітичної активності використовували гістони, основний протеїн мієліну (ОПМ), лізоцим, БСА, овальбумін, α2-макроглобулін, казеїн і цитохром с. Встановлено, що препарати IgG сироватки крові імунізованих мишей здатні гідролізувати гістон Н1, кóрові гістони та ОПМ. IgG сироватки крові неімунізованих мишей не виявляли протеолітичної активності щодо цих протеїнів. Гель-фільтрація антитіл показала, що їхня гідролізуюча активність відносно гістонів властива саме IgG, а не домішкам ензимів. Високий рівень протеолітичної активності препаратів IgG щодо гістонів також виявлено в IgG сироватки крові хворих на ревматоїдний артрит, але не в IgG клінічно здорових донорів. Одержані дані свідчать про те, що гістони позаклітинної локалізації можуть спричинювати утворення протабзимів в організмі ссавців. У роботі розглянуто можливе походження цих протабзимів, а також потенційну біологічну активність їх.