І. П. Крисюк, А. Я. Кнауб, С. Г. Шандренко Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ; е-mail: iryna-kr@yandex.ua Постсинтетичні модифікації протеїнів є причиною та наслідком багатьох захворювань, а альдегіди – одні з основних чинників утворення цих модифікацій. У дослідах in vitro проведено порівняльне дослідження модифікуючої дії на альбумін людини ендогенних альдегідів. Розчин альбуміну людини (20 мМ) інкубували з альдегідами: рибозою, гліоксалем, метилгліоксалем і формальдегідом (20 мМ кожний) та за їх комбінування в 0,1 М Na-фосфатному буфері (рН 7,4), що містив 0,02% азиду натрію, при 37 °С у темряві протягом 30 діб. Визначали флуоресцентні властивості аддуктів, вміст протеїнових карбонільних груп, перерозподіл молекулярної маси протеїну. Одержано такі рейтинги альдегідів від найнижчої до найбільшої здатності: формувати на альбуміні флуоресценті аддукти – формальдегід, метилгліоксаль, рибоза, гліоксаль; карбонілювати протеїни – рибоза, формальдегід, гліоксаль, метилгліоксаль; утворювати міжмолекулярні зв’язки – рибоза, метилгліоксаль, гліоксаль, формальдегід. Встановлено, що альдегіди різняться спрямуванням утворення протеїнових модифікацій. Так, наприклад, формальдегід, маючи найнижчу здатність формувати флуоресцентні аддукти, виявляє найвищу здатність утворювати міжмолекулярні протеїнові зв’язки. Тому залежно від особливостей перебігу в організмі карбонільного стресу необхідно корект­но вибирати значущі показники постсинтетичних модифікацій.

O. О. Солдатов¹, І. О. Парфьонова²

¹Інститут біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України, Севастополь;
e-mail: alekssoldatov@yandex.ru;
²Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, Україна

Порівняли характер розподілу напруги кисню й особливості стехіометрії цитохромів у скелетних м’язах донних і пелагічних видів морських риб. Показано, що обмеження рухової активності призводить до збільшення числа гіпоксичних зон у м’язовій тканині. Електронтранспортний ланцюг при цьому здобуває нескомпенсований тип організації, що виражається в збільшенні частки термінального комплексу аа₃ на тлі загального зниження вмісту цитохромів у м’язах. Реакція носить адаптивний характер і може бути реалізована в оксифільних видів риб в умовах експериментальної гіпокінезії.

А. І. Самцевич¹, Л. А. Булавін¹, Л. Ф. Суходуб², Т. Ю. Ніколаєнко¹

¹Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
²Сумський державний університет, МОН України;
e-mail: samtsevichartem@gmail.com; tim_mail@ukr.net

За допомогою сучасних методів молекулярного докінгу, квантової хімії та квантової теорії атомів у молекулах досліджено взаємодію протипухлинного препарату ТіоТЕФ з окремими нуклеотидними основами та дезоксирибонуклеозидмонофосфатами ДНК. Встановлено фізичні властивості одержаних комплексів «нуклеотидна основа + ТіоТЕФ» та «дезоксирибонуклеозидмонофосфат + ТіоТЕФ» та деякі закономірності зв’язування в них. Показано, що сильні водневі зв’язки типу NH•••N є вирішальним чинником, який обумовлює високу селективність зв’язування ТіоТЕФ із гуанінвмісними ланками ДНК.

І. А. Самаруха

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ;
e-mail: iryna.samarukha@gmail.com

В огляді узагальнено механізми передачі електронів на нерозчинний термінальний акцептор (анод) асоціацією хемоорганотрофних бактерій в біоелектрохімічних системах, які не є взаємовиключними. Вони поділяються на механізми: з використанням сполук-медіаторів електронного переносу; опосередкованої передачі електронів за допомогою проміжних продуктів метаболізму і прямої передачі електронів із поверхні клітини. Так, медіаторами електронного переносу слугують штучні або синтезовані бактеріями рибофлавін і похідні феназину, які також обумовлюють здатність бактерій до антагонізму. У механізмах опосередкованої передачі електронів за допомогою проміжних продуктів метаболізму, якими є низькомолекулярні карбонові кислоти, спирти, водень та ін., задіяні мікроорганізми з гідролітичною, кислотогенною та екзоелектрогенною активністю. Пряма передача електронів на нерозчинний анод можлива за рахунок мембранних структур (цито­хроми, пілі та ін.). Асоціація мікроорганізмів, а, отже, й біохімічні механізми передачі електронів, залежать від походження інокуляту, субстрату, інтенсивності масообміну, умов аерації, потенціалів і розташування електродів та інших чинників, що визначаються технологічними і конструктивними біотехнологічними параметрами продукування електричної енергії.

В. В. Гордіюк

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ;
e-mail: vasilij_gordiyuk@yahoo.com

Більшість транскриптів не є матрицею для синтезу протеїнів, вони виконують різноманітні функції, контролюючі такі клітинні процеси, як ембріогенез і диференціація, імпринтинг і інактивація Х-хромосоми, імунна відповідь та реакція на стрес. Значна частина таких РНК, довгі некодуючі РНК (lncRNA), виконує роль сигнальних молекул, навігаційних систем і платформ для зібрання складних рибонуклеїнових комплексів; бере участь в організації спеціальних клітинних доменів; зв’язує регуляторні протеїни і мікроРНК; є попередниками малих РНК. LncRNA здійснюють регуляцію транскрипції, альтернативного сплайсингу, редагування, транспорту, трансляції і деградації мРНК. У процесах ремоделювання хроматину і контролю транскрипції важливу роль відіграє просторова структура lncRNA. Огляд висвітлює різні аспекти функціонування довгих некодуючих РНК .

В. М. Ткачук¹, В. В. Гавриляк¹, П. В. Стапай¹, Г. М. Седіло²

¹Інститут біології тварин НААН України, Львів;
²Інститут сільського господарства Карпатського регіону
НААН України, c. Оброшино, Львівська обл.;
e-mail: havvita@ukr.net

У кератинових волокнах частина структурних ліпідів знаходиться у вільному стані, а інша через 18-метилейкозанову кислоту зв’язана тіоефірним зв’язком із протеїнами волоса. На сьогодні остаточно ще не встановлено похо­дження цих ліпідів, їхній склад та функціональні властивості. Тому нашим зав­данням було дослідити вміст та склад вільних і зв’язаних внутрішніх ліпідів у вовні овець із різними дефектами.
Установлено, що у вовняних волокнах незалежно від виду дефекту мають місце істотні зміни в якісному складі структурних ліпідів, проте загальний вміст вільних і зв’язаних ліпідів у всіх випадках є практично ідентичний. Характерно, що в складі як вільних, так і зв’язаних структурних ліпідів зваляної та одночасно зваляної і пожовтілої вовни зміни стосуються в основному вмісту вільних жирних кислот та церамідів, тоді як патологічне стоншення вовня­ного волокна супроводжується зменшенням вмісту сульфоліпідів.

А. Я. Велика, В. П. Пішак, І. В. Лопушинська

Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна;
e-mail: velyka.alla@bk.ru

Солі важких металів виводяться нирками і, як прооксиданти, стимулюють процеси вільнорадикального окислення. Іони меркурію накопичуються в нирках. Тому актуальним є дослі­дження особливостей адаптивної відповіді антиоксидантних ензимів різних шарів нирок у відповідь на введення меркурію дихлориду. Для з’ясування впливу солей меркурію на антиоксидантну систему нирок в умовах індукованого діурезу важливим є вивчення активності каталази, глутатіонпероксидази в нирках щурів. Встановлено, зниження активності глутатіонпероксидази в кірковому, мозковому та сосочковому шарах нирок в умовах водного і сольового навантаження в щурів через 72 год після введення їм розчину меркурію дихлориду (5 мг/кг), що супроводжується підвищенням вмісту продуктів окислювальної модифікації ліпідів і протеїнів та морфологічними змінами в тканині нирок. Одержані результати свідчать про пригнічення ензимів антиоксидантного захисту в нирках щурів за дії меркурію дихлориду.